Відкрите спілкування

Living Democracy » Parents » Діти 4-12 років » БУЛІНГ » Відкрите спілкування

< назад


Відкрите спілкування

Спілкування відбувається не тільки за допомогою слів. Ми також спілкуємось не вербально мовою тіла (міміка, постава, жести). Окрім того, тембр голосу та інтонації також впливають на те, як люди розуміють про що ми говоримо.

Слід враховувати 4 різні аспекти повідомлень (інформація, взаємовідносини, звернення та самовідкриття), що важливі для успішного спілкування з оточуючими.

Висновок: навряд чи легко передати повідомлення таким чином, щоб відобразити інформацію так, як це задумав відправник. А одержувачу ще складніше повністю розшифрувати значення повідомлення.

Таким чином, важливо прагнути до «відкритого» спілкування. Відкрите спілкування дозволяє нам зробити неявні аспекти наших повідомлень більш виразними, і дає певні гарантії, що ми не зрозуміємо один одного невірно. Часом навіть відправники можуть не усвідомлювати справжньої мети своїх повідомлень чи поведінки. Наприклад, немовлятам та малюкам, які не в змозі впоратися із власними почуттями, внутрішніми переживаннями та потребами, часто не вдається сформулювати свої повідомлення і висловити або продемонструвати їх вірно. Тому батьки чи інші дорослі люди повинні самі зрозуміти, що має на увазі їхній малюк (Приклади: дитина хворіє чи голодна? Чи щось завдає йому / її болю, чи він / вона просто втомились?). Ситуація з 10-річним хлопчиком свідчить про те, що він не може вільно описати свій емоційний стан. Для вас як для батьків один з найважливіших викликів – зрозуміти своїх дітей. Відкритість у спілкуванні з вашим сином може допомогти йому розкрити перед вами свої приховані почуття.

Як ми можемо зробити наше спілкування «відкритим»?

По-перше: Покажіть своїм дітям, що саме ви зрозуміли чи частково зрозуміли з їхнього повідомлення. Утримуйтесь від інтерпретації їхніх жестів та поведінки. Просто покажіть, що ви почули свою дитину.

По-друге: Вам також потрібно відкрито обговорювати зі своєю дитиною власні почуття, думки, побажання та потреби. Будьте обережними і не висловлюйте їх приховано, або так, що дитині буде важко вас зрозуміти.

По-третє: сплануйте своє повсякденне життя так, щоб у вас з дитиною завжди було достатньо часу для бесід та спілкування. Таким чином, ви демонструєте дитині «Ти для мене важливий/ва. Мене цікавиш ти, твої думки, емоції та твоє життя». Це дає глибоке відчуття сприйняття та підтримує впевненість у собі вашої дитини.

Щоб попрактикуватися у відкритому спілкуванні ознайомтесь з додатковими матеріалами з теми натисніть тут!