Чи впливають фізичні тренування на розумові здібності?
Останні дослідження підтверджую припущення, що молодь та діти, які регулярно займаються спортом (що відповідають рівню їхнього розвитку) більш успішні у соціалізації та навчанні.
На успішність впливає багато факторів, проте є вагомі докази того, що вона тісно пов’язана з регулярною фізичною активністю принаймні у трьох широких напрямах:
- Пізнавальні функції (наприклад, пам’ять, увага/концентрація, комунікативні здібності, оцінка та використання інформації, навички вирішення проблем)
- Шкільна поведінка та навчання (наприклад, поведінка в класі, регулярність відвідувань, участь у класному житті, виконання домашніх завдань, концентрація на завданнях)
- Досягнення у навчанні (наприклад, шкільні оцінки, результати стандартизованих тестів, формальне оцінювання).
Фізичне навантаження може впливати як на короткострокові, так на довготривалі успіхи у навчанні. Дослідження показують, що діти краще концентруються на роботі в класі відразу після фізичних активностей, що дозволяє їм бути більш зосередженими та уважними. З часом діти, які мають регулярні фізичні навантаження, демонструють вдосконалення пізнавальних навичок та мислення не лише у розвитку основних когнітивних здібностей (увага та пам’ять), але й у формуванні відношення до життя та власних переконань, які в свою чергу впливають на навчання (мотивацію, результативність, задоволення та самостійне навчання). Дослідження показують, що чим активніші діти, тим кращі їхні успіхи у письмі, читанні та математиці. Тому вкрай важливо, щоб шкільна політика і правила забезпечували всім дітям можливості насолоджуватись регулярними фізичними активностями.
Разом з тим шкільна реальність – це зовсім інша історія, у якій дослідження, теорія і рекомендації часто не мають значного впливу на освітянські практики. Шкільні системи в усьому світі стикаються з серйозними скороченнями бюджету. І коли «одержиме оцінками» суспільство вибирає сферу для інвестування, вагаючись між академічними предметами та фізичним вихованням, часто рішення бувають не на користь останнього. У звіті ЮНЕСКО від 2013 р. стосовно Всесвітнього Опитування про Систему Фізичного Виховання у Школах зазначено, що незважаючи на офіційну прихильність до фізичного виховання (завдяки законодавству, чи прийнятій загальній практиці), насправді таке відношення далеко не гарантується (http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002293/229335e.pdf).
Таким чином, нездатність збалансувати академічні досягнення і фізичний добробут молоді є не тільки порушенням прав людини та дитини, а й нераціональним із економічної точки зору. Наявні дані свідчать про те, що через прихильність до більш сидячого способу життя і зростання рівня ожиріння, ступень фізичної підготовки серед молоді знижується.
У деяких країнах ситуація погіршується через недостатню та/або неадекватну координацію збоку шкіл та громад, відсутність можливостей для фізичної активності, проблеми з вихованням фізичної культури, включаючи маленьку кількість виділених годин у навчальному плані, авторитет предмета або вчителя, відсутність ресурсів (педагогів, приміщень, обладнання) тощо. Протягом одного-двох десятиліть, у буквальному сенсі, постраждає не тільки молоде покоління, а й економічні показники. Стрімко зростаючі витрати на охорону здоров’я зворотно пропорційні скороченню витрат в рамках сьогоднішньої недалекоглядної політики в галузі освіти.
Після прийняття школою або національною системою освіти рішення про поліпшення фізичного стану своїх учнів необхідно поставити перед собою ряд питань, включаючи наступні: організація максимально сприятливих умов, оптимальна інтенсивність і тривалість фізичної активності, що відповідатиме віку, статі та академічним здібностям учнів, а також складання розкладу фізичних активностей та/або викладання фізичної культури у школі. Дослідження показують, що найбільші когнітивні переваги фізичного виховання досягаються в тих випадках, коли заняття з фізкульти заплановані на початок або середину дня, а не на кінець. Потрібні додаткові дослідження, щоб повністю розібратися у цих питаннях, однак вже є достатньо даних, які вимагають прийняття більш активних заходів і розширення можливостей для заняття фізичною культурою протягом всього навчального дня.
Як красномовно висловився один нейробіолог, якщо ви прагнете інтелектуального розвитку для своїх дітей: «Зменшить кількість уроків математики на користь танців, прогулянок, прогулів, гри у квача…сенс в тому, що усе, що змушує серце битися, змушує і мозок розвивати бурхливу діяльність! »
Джерела довідкової інформації
Асоціація занять фізичною активністю у школі, взаємозв’язок між фізичним вихованням та успішністю. Національний центр з профілактики хронічних захворювань та пропаганди здорового способу життя Відділу з охорони здоров’я підлітків і школярів Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США www.cdc.gov/HealthyYouth Revised Version — July 2010.
