Оцінюючи гендерну чутливість моєї школи, що заснована на правах людини

Living Democracy » Principals » ШКОЛА, ЩО ЗАСНОВАНА НА ПРАВАХ ЛЮДИНИ » Оцінюючи гендерну чутливість моєї школи, що заснована на правах людини

Поінформованість

Гендерна рівність знаходиться у самому «серці» принципів прав людини та цінностей Організації Об’єднаних Націй (ООН). Принципи, пов’язані з правами людини, забороняють дискримінацію за ознакою статі, а це означає, що держави-члени ООН зобов’язані сприяти гендерній рівності. Відповідно до Цілі 5 сталого розвитку ООН, гендерна рівність є не тільки фундаментальним правом людини, а й необхідною основою для мирного і стійкого розвитку країн світу.

На думку Всесвітньої організації охорони здоров’я, стать та гендер є важливими чинниками здоров’я людини. Гендер стать і соціально сконструйований гендер взаємодіють, створюючи різні ризики та сприяють вразливості до погіршення самопочуття, а також відмінності в поведінці, спрямованій на охорону здоров’я, та результатах здоров’я жінок та чоловіків. «Гендер» − описує ті характеристики жінок і чоловіків, які в основному створені соціально (суспільством), тоді як «стать» − охоплює ті, які визначаються біологічно. Однак ці терміни часто помилково використовуються як взаємозамінні в науковій літературі, політиці охорони здоров’я та законодавстві.
(https://www.who.int/genomics/gender/en/ 21 серпня 2020 р.)

Під гендером розуміються відносини між чоловіками та жінками, як перцептивні, так і матеріальні. Гендер не визначається біологічно, виходячи зі статевих ознак жінок чи чоловіків. Гендер формується соціально. Це центральний організуючий принцип суспільства і часто впливає на процеси виробництва та відтворення, споживання та розподілу. Незважаючи на це поняття гендер часто неправильно розуміють і сприймають як просування лише прав жінок. Однак гендерні питання зосереджені на жінках та стосунках між чоловіками та жінками, їх ролях, доступі до ресурсів та контролі над ними, розподіл продуктивних сил, інтересів та потреб. Гендерні відносини впливають на безпеку домогосподарств, сімейний добробут, планування, виробництво та багато інших аспектів життя.

Гендерний підхід є невід’ємним аспектом усіх галузей освіти. Він спрямований не лише на задоволення основних потреб дівчат та хлопців, але й на забезпечення можливості незалежно від статі реалізувати свій повний потенціал та права людини.

На жаль, працівники сфери освіти часто ототожнюють гендер з певною «передбачуваною» поведінкою (що «хлопчики повинні робити», що «дівчатка повинні робити»). Вони не бачать ширшої картини соціальних ролей та стереотипів, що ведуть до такої поведінки.

Гендерні ролі визначаються під впливом соціуму і «передаються» від одного покоління до іншого як частина культури суспільства. Оскільки гендер − це соціально обумовлена конструкція (наприклад, набута в сім’ї чи в школі), все, що пов’язано з нею, може бути змінено для досягнення рівності та рівноправності як для жінок, так і для чоловіків.

Що стосується школи та навчання, то ставлення та дії сім’ї учнів і їх учителів можуть суттєво вплинути на когнітивний розвиток дівчат та хлопців. Сім’ї чітко або неявно визначають різні ролі, які повинні виконувати хлопці та дівчата, і цей процес починається у ранньому віці. Міжкультурні дослідження показують, що діти починають усвідомлювати гендерні відмінності та стереотипи приблизно у віці від двох до трьох років. До чотирьох-п’яти років діти є більш жорсткими та стереотипними, ніж у старшому віці. Кожна людина росте під впливом сім’ї та школи, яку відвідує багато років і перебуває там багато годин на день.

Відмінності в підходах до інституційної освіти в залежності від статі є різновидом дискримінації за ознакою статі в системі освіти, що може вплинути як на чоловіків, так і на жінок під час та після їхнього навчання. У середньому у світі чоловіки мають вищий рівень грамотності, хоча в багатьох країнах переважають більш високі показники грамотності серед жінок. Чоловіки та жінки виявляють гендерні відмінності при досягненні своїх освітніх цілей. Хоча чоловіки та жінки можуть мати однаковий рівень освіти, жінкам важче отримати високу управлінську посаду, і в майбутньому проблеми з зайнятістю та фінансові проблеми можуть поглиблюватися. У минулому чоловіки, як правило, отримували кращу освіту, ніж жінки, але в останні десятиліття в більшості західних і багатьох незахідних країн гендерний розрив в освіті скоротився.

Зазвичай у вашій школі ставляться такі запитання: «Чи завжди дівчатам доручають прибирання у класі, а хлопчикам пересування парт?» або «Що буде, якщо хлопчики будуть прибирати, а дівчатка − пересувати парти?» Цей тип критичного мислення може надихнути людей на роздуми, перегляд власних переконань та подолання стереотипів.

Чи мають дівчатка та хлопці рівні можливості при вступі до вашої школи? Чи взаємодіють дівчатка та хлопці між собою на рівних у вашій школі? Чи по-різному взаємодіють дівчатка та хлопці зі своїми вчителями (чоловіками та жінками)? Чи є гендерні стереотипи у навчальній програмі, за якою навчають учнів, або у підручниках, якими вони користуються? Всі гуртки та позакласні заходи у вашій школі є відкритими та доступними для дівчат та хлопців?

Метою оцінки гендерної чутливості вашої школи є сприяння гендерній рівності. Це спроба подолати стереотипи щодо соціальних ролей дівчат та хлопців та проаналізувати зміст та методи навчання.


Підготовка

Які мені потрібно зробити кроки для цього?

  1. Сформуйте команду, з якою ви будете працювати впродовж усього процесу. Почніть зі спільного обговорення підходу до оцінювання та перегляду переліку показників.
    A. Виберіть ті, які ви вважаєте важливими для своєї школи.
    B. Додайте будь-які показники, які, на вашу думку, відсутні.
    C. Заповніть форму приблизно з десятьма показниками, які ви вважаєте важливими. Обов’язково вибирайте певні показники, за яким у вас все добре, а інші у тих сферах, де вам потрібно додаткові напрацювання.
  2. Підготуйте разом зі своєю командою План дій та графік проведення першого оцінювання, яке буде відправною точкою для подальшого розвитку. Долучіть до процесу оцінювання:
    A. учнів
    B. вчителів
    C. інший персонал школи
    D. батьків
    E. членів шкільної ради
    F. членів громади, з якими ви можете співпрацювати
    G. …
  3. Розробіть План дій та графік. Переконайтеся, що вони включають:
    A. профіль школи після першого оцінювання.
    B. кроки, які ви повинні здійснити (продовж наступних 6 місяців).
    C. призначте час проведення другого оцінювання, щоб визначити, чи є прогрес у вашій школі.
24 показники для вашої школи для оцінки гендерного балансу освіти та поведінки у вашій школі:
  1. Стратегія/місія школи та/або політика щодо подолання гендерної дискримінації при вступі та викладанні/навчанні існують і застосовуються.
  2. Дівчата та хлопці мають рівний доступ до безкоштовної та обов’язкової загальної середньої освіти.
  3. Дівчата та хлопці однаково беруть участь у визначенні правил у класі та школі, а також у визначенні дисциплінарних заходів, які сприяють подоланню дискримінації, насильства та жорстокого поводження.
  4. Батьки та керівники громади однаково цінують вчителів-жінок та вчителів-чоловіків.
  5. Дівчата мають доступ до засобів жіночої гігієни та зручностей в школі.
  6. Дівчата мають такий же доступ і можливості для фізичних ігор та інших позакласних занять, як і хлопці.
  7. Навчальна програма відображає реалії та повсякденні потреби дівчат та хлопців. Якщо ні, то радимо адаптувати навчальну програму наскільки це можливо.
  8. Навчальні матеріали зображують дівчат та хлопців різного соціально-економічного походження з однаковою повагою, можливостями та потенціалом.
  9. Навчальні матеріали не містять гендерних упереджень (наприклад, такі терміни, як “він” або “вона” використовуються з однаковою частотою).
  10. Розподіл ролей та обов’язків дівчат та хлопців є справедливим і неупередженим.
  11. Гендерні стереотипи подолані (наприклад, дівчата можуть бути інженерами, а хлопчики можуть бути медсестрами).
  12. Дівчата та хлопці зображуються на фотографіях, малюнках та ілюстраціях з однаковою частотою і з однаковим статусом (без гендерних стереотипів).
  13. Дівчат і хлопців зображують на керівних посадах і у ролі «героїв».
  14. До здібностей дівчат та хлопців ставляться однаково з точки зору їх впевненості, розуму та навичок приймати рішення.
  15. Усі учителі заохочують дівчат і хлопців робити свій внесок і брати участь у навчальній та іншій діяльності на рівноправній основі.
  16. Усі вчителі однаково цінують погляди та думки дівчат і хлопців.
  17. Всі вчителі вважають, що і дівчата і хлопці можуть досягти однакової компетентності у всіх предметах, включаючи грамотність, вміння рахувати, природничі науки та життєві навички.
  18. Вчителі навчаються активно виявляти та долати гендерні упередження в навчальних матеріалах, шкільному середовищі, своєму власному викладанні.
  19. Директори шкіл ставляться до вчителів-чоловіків і вчителів-жінок однаково.
  20. Жінок та чоловіків різних спеціальностей запрошують на уроки поділитися своїм досвідом та розповісти про свої професії.
  21. Дівчата та хлопці впевнено вивчають та обирають предмети, які не можна вважати традиційними для чоловіків чи жінок.
  22. Дівчата мають рівні можливості з хлопцями в опановуванні математики та природничих наук.
  23. На дівчат та хлопців однаково покладаються основні обов’язки, такі як керівництво класом або групою у певних видах діяльності.
  24. Рівне представництво дівчат та хлопців забезпечується в органах учнівського самоврядування.

Дії

Разом з командою виберіть зі списку 10 показників.

Вибрані показники гендерної чутливості Стан цього показника в моїй школі за шкалою: від 1 до 10 Кроки, що необхідно здійснити (пропозиції висуваються дискусійними групами)
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

 

  1. На основі наведеного вище списку підготуйте роздаткові матеріали або форми для фліпчарту, які будуть роздані всім учасникам, залученим до процесу оцінювання.
  2. Сформуйте круглі столи з представниками різних цільових груп (учнями, учителями, працівниками школи, батьками, членами шкільної ради тощо). Вони і надалі зможуть зустрічатися у такому складі з нагоди великих шкільних подій або під час тематичних зустрічей.
  3. Запропонуйте їм надати свою оцінку та залишити коментарі.
  4. Доручіть їм внести пропозиції щодо вдосконалення процесу оцінювання.
  5. Зберіть усі коментарі та пропозиції у своїй команді.
  6. Складіть чіткий та дієвий Генеральний план на найближчі 6-12 місяців.
  7. Повідомте про Генеральний план всім учасникам та зацікавленій громадськості.
  8. Заплануйте дати проведення наступного оцінювання (прозорість на першому місці!).