Урок 4 Яка професія мені підходить?

Мої критерії вибору професії

 

Ця матриця узагальнює інформацію, яка необхідна вчителю, щоб спланувати і провести урок.   Розвиток компетентності відноситься безпосередньо до ОДГ/ОПЛ.   Головна мета навчання вказує на те, що учні вже знають і розуміють.   Завдання для учнів разом з методом їх виконання формують основний елемент процесу навчання.   Контрольний список матеріалів допомагає підготуватися до уроку.   Бюджет часу є простим інструментом управління часом учителя.
Розвиток компетентності	Визначення, критеріїв балансування і встановлення пріоритетів для прийняття рішення.
Мета навчання	Основні критерії вибору професії «Яка робота відповідає моїм інтересам і сильним сторонам?»
Завдання для учнів	Учні обирають або відмовляються від професії і називають причини свого вибору.
Матеріали та ресурси	Роздатковий матеріал для учнів 1.3. Матеріал для вчителів 1.2 (набір карток із назвами професій; карток має бути на 10 більше, ніж учнів у класі).
Метод	Індивідуальна робота з роздатковим матеріалом. Пленарні обговорення.
Бюджет часу	1. Учні приймають чи відмовляються від пропозиції щодо роботи – 20 хв.
	2. Учні розповідають про власні критерії вибору професії – 20 хв.

 

 

Важлива інформація На уроці 1.3 учні розглянули три ключових питання, які сильно вплинуть на їхнє майбутнє життя – вони зробили вибір щодо своєї професії, партнера та сім’ї (батьківства). На цьому уроці учні детальніше вивчають критерії, що застосовуються під час прийняття рішення щодо одного з цих ключових питань – при виборі професії. Два критерії мають важливе значення: яка професія мене цікавить? Яку роботу я можу виконувати найкраще? Актуальність цих питань очевидна, але так само очевидні труднощі при відповіді на них, особливо на друге запитання. Учням необхідна конкретна інформація, тому для вирішення цієї проблеми у план уроку включено спостереження за роботою фахівців.

 

 

Хід уроку

 

1. Учні приймають або відмовляються від пропозиції щодо роботи

 

Учитель презентує тему уроку

 

Учитель представляє тему, посилаючись на схему на дошці, на якій зображено трикутник ключових виборів. На попередньому уроці учні обговорили труднощі, що виникають у процесі вибору трьох ключових варіантів, що стосуються їхнього роду зайнятості, партнерства і сім’ї.

 

На цьому занятті учні будуть зосереджені на одному з цих трьох варіантів – своїй майбутній професії.

 

Учитель пояснює, що для початку роботи учні повинні просто уявити собі, що зараз їм буде запропоновано певну діяльність. Учитель видає їм пропозиції щодо роботи на картці. Вони вільні вирішити, чи слід прийняти цю пропозицію, чи ні.

 

Учитель представляє метод «імітація ринку праці»

 

Учитель роздає Роздатковий матеріал 1.3 і просить учнів заповнити перший рядок: чи мають вони вже обрану ними професію, або чи зробили вони свій вибір? Якщо не мають, то вони чекають наступного кроку.

 

Учитель пояснює правила. Коли учні отримують пропозицію роботи на картці, вони вирішують, чи потрібно приймати її, чи ні. Школярі записують свої причини в роздатковому матеріалі.

 

Тоді вони можуть шукати іншу роботу. Учні можуть помінятися пропозиціями один з одним або обміняти свої картки на одну з карток на столі вчителя. Вони записують усі робочі місця, запропоновані їм, і вказують свої причини прийняття або відмови від них.

 

Якщо учні знайдуть роботу, яка їм подобається, то вони просто залишають картку у себе. Якщо вони просто покладуть свої картки, але не візьмуть замість них інші, це означає, що вони залишаються безробітними.

 

Перед початком моделювання ринку праці учні повинні мати чітке уявлення про правила і свої ролі.

 

Учитель видає картку кожному учневі. Багато хто, ймовірно, почне протестувати і, можливо, побажає негайно позбутися цих пропозицій про роботу. При необхідності вчитель нагадує школярам про їхнє завдання – записати в роздатковому матеріалі причини, чому вони відмовилися від роботи.

 

Участь старшокласників у імітації ринку праці – пошук роботи

 

Після того, як картки роздано, учитель залишає учнів працювати самостійно. Учитель спостерігає, як багато старшокласників приймають пропозиції про роботу, і нагадує їм зробити короткі нотатки щодо робочих місць, перш ніж обмінюватися картками.

 

2. Учні діляться критеріями, за якими вони обирали роботу

 

Учні визначають ключові критерії вибору роботи

 

Учні сидять у відкритому просторі або у колі таким чином, щоб підтримувати розмову. Учитель просить підняти руки тих, хто прийняв пропозицію роботи. Хто не прийняв?

 

На другому етапі вчитель просить учнів сформувати групи з від чотирьох до шести осіб і поділитися своїми критеріями. Їхнє завдання полягає в тому, щоб представити список з трьох ключових критеріїв, з якими всі вони будуть згодні.

Через п’ять хвилин спікери від кожної групи представляють свої результати, і другий член команди відмічає обрані варіанти на дошці або плакаті. Думки, що висуваються групами, маркуються відповідним чином, щоб підкреслити їх важливість. Результат може виглядати таким чином:

 

 

Яка робота мені підходить? Критерії вибору роботи?   Особисті інтереси   Кваліфікація – вимоги роботи   Високий дохід   Час роботи   Гнучкість графіка   Безпека на робочому місці   …

 

Учні визначають ключові критерії вибору професії

 

Якщо групи неодноразово згадували певні критерії для вибору роботи, то в цей час вважають їх особливо важливими. Школярі діляться своїми думками й називають причини вибору.

 

З одного боку, учні можуть вільно слідувати особистим уподобанням, так що їм не потрібно домовлятися. Наприклад, високий дохід може бути важливішим для одного учня, у той час як інший наполягає на вільних вихідних і гнучкому графіку роботи. Однак учитель повинен пояснити учням, що існує одна важлива думка.

 

Ми всі хочемо уникнути безробіття, так що цілком зрозуміло, безпека робочого місця часто є головним пріоритетом. Проте розвиток бізнесу мало передбачуваний, і учні обов’язково зіткнуться з конкуренцією. Учні повинні вибрати роботу або, принаймні, категорію роботи («юриспруденція» – «лікар»), коли вони залишать школу і будуть претендувати на цю роботу після того, як закінчать спеціалізоване навчання або підготовку. Ніхто не може достовірно передбачити, якими будуть шанси у школярів через чотири або п’ять років.

 

Тому учні мають включити два критерії:

 

1. Що мене цікавить і що я люблю робити?

 

2. Що у мене добре виходить? Які мої сильні сторони? Що я можу зробити найкраще, коли стикатимуся з конкуренцією?

Учитель дає учням деякий час, щоб подумати і відповісти на ці запитання.

 

 

Учні проблематизують застосування критеріїв

 

Розмірковуючи про те, як застосовувати ці два ключові критерії для вибору роботи, учні, ймовірно, зіштовхнуться з труднощами. На друге питання їм відповісти найлегше. За допомогою своїх батьків і друзів, а також учителів вони можуть досліджувати власний профіль компетентностей.

 

Перше питання викликає більше проблем, оскільки учні потребують інформації про вимоги на кожному робочому місці і перспективи кар’єрного зростання. Вчителі не професійні фахівці з кар’єри, тому роль школи тут закінчується і школярі повинні знайти необхідну для себе інформацію самостійно. Зараз вони відчувають свободу вибору і побудови ідентичності як вимогу бізнесу.

 

У багатьох країнах школи підтримують своїх учнів через програму спостереження за роботою фахівців. Модель такого навчання пропонується в якості факультативу; передбачається, що її по достоїнству оцінять і підтримають учні, батьки та керівники компаній.

 

Додаток: спостереження за роботою фахівців

 

Проблеми, з якими зустрічаються учні, і як проекти спостереження за роботою фахівців можуть допомогти

 

Учні знають, яким важливим є вибір належної професії для їхнього майбутнього життя. Вони зрозуміли, які критерії є вирішальними при ухваленні рішення, але вони також зрозуміли, що не можуть судити, які із наявних у них талантів, умінь та інтересів можуть задовольнити вимоги окремих професій. Їм потрібна достовірна, актуальна інформація. Проект спостереження за роботою фахівців може надати учням цінну підтримку і допомогти в отриманні цієї інформації.

 

Завдання учнів

Учні досліджують роботу, яка, на їхню думку, відповідає встановленим ними критеріям. Вони проводять кілька робочих днів із фахівцем. Спостерігають за тим, що він/вона робить і з ким він/вона співпрацює. Керуючись анкетою (див. Роздатковий матеріал 1.4) вони беруть інтерв’ю у свого партнера по роботі. Якщо це можливо, виконують завдання, щоб набути досвіду з перших рук (наприклад, проходять практику). Розклад шкільних занять замінюється робочим часом. Отже, якщо хірург починає працювати о 6 годині ранку, учень повинен бути поруч з ним в операційній залі (щоб з’ясувати, наприклад, чи може він/вона витримати спостереження за ходом операції).

 

Учні пишуть звіт на основі опитувальника. Звіт має бути переданий учителю й оцінений, що створює додатковий стимул для школярів виконувати своє завдання належним чином. Учням радять робити нотатки щодня і писати звіт під час свого робочого тижня, а не пізніше – це вправа на ефективне управління часом.

 

Звіт повинен бути систематизований, але це не особистий щоденник. Звіт гарантує, що учні зосередилися на ключових критеріях для свого вибору професії.

 

Учні повинні самі знайти собі фахівців, поруч з якими вони проходитимуть практику, за підтримки з боку своїх батьків, членів родини і друзів. В ідеалі вони не повинні відвідувати батьків або родичів на їхніх робочих місцях.

 

Підтримка з боку школи та вчителів

 

Учень виконує головну роль і несе відповідальність за результат. Школа надає можливість, встановлює рамки, санкціонує проект і роз’яснює правові питання (згоду відповідного міністерства, забезпечення страховками). На ранній стадії школа також контактує з батьками, які відіграють важливу роль (див. нижче).

 

За бажанням учні можуть отримати дозвіл на проходження практики та спостереження за фахівцями на робочому місці. Після завершення проекту директор школи має написати листи-подяки всім партнерам, які брали до себе учнів.

 

Якщо це можливо, вчитель повинен відвідати учнів під час проекту. Протягом усього проекту вчитель має бути доступний на телефоні, щоб швидко реагувати в разі виникнення надзвичайної ситуації.

 

Подальша робота

 

Ми рекомендуємо оцінювати звіти, щоб підкреслити їхню важливість. Учитель повинен ставитися до звітів із повагою, оскільки вони є особистими документами. Педагог повинен розуміти, що він/вона не був/була присутній (-я) під час проекту та інтерв’ю, так що саме учні є тут експертами, а не вчитель. Таким чином, оцінка повинна бути зосереджена на таких аспектах, як ясність, несуперечність, чіткість та повнота інформації. З точки зору учня, такого роду завдання є набагато більш корисними, ніж будь-які тести на папері, і вчитель має бути готовий до виставлення за цю роботу вищих балів, ніж зазвичай.

 

Учні повинні мати можливість поділитися своїм досвідом. Це вимагає більше часу, ніж може бути забезпечено в рамках регулярних уроків з ОДГ або соціальних досліджень. Корисною платформою є спостереження за роботою фахівців у масштабі всієї школи. Це представляє особливий інтерес для молодших школярів, які будуть здійснювати цей проект через рік, а також для їхніх батьків. На цю шкільну подію можна запросити партнерів-роботодавців, представників місцевої преси і представників бізнесу.

Підтримка з боку батьків

 

По-перше, батьки можуть підтримати своїх дітей у пошуку їхніх сильних сторін та інтересів. Батьки знають своїх дітей з самого першого дня і можуть згадати їхній розвиток з погляду, що відрізняється від погляду шкільного вчителя. Батьки в цілому вітають такий проект, оскільки вони цінують будь-яку підтримку своїх дітей у пошуку роботи. З цілком зрозумілих причин батьки, як правило, перебільшують небезпечність роботи. Саме тому в умовах мінливої економіки батьки менш придатні як консультанти з планування кар’єри.

 

Як знайти партнера-фахівця для учнів

 

Зазвичай учні повинні самі знайти наставника для участі у проекті зі спостереження за роботою фахівця. Їхні батьки, а в деяких випадках інші родичі або друзі, можуть надати цінну допомогу, пропонуючи посилання на потенційних партнерів. Учні не повинні йти на компроміс занадто рано, якщо пошук виявляється скрутним. Вони шукають можливість поспостерігати за фахівцем на роботі, а не роботу. Якщо учень не може знайти нікого, хто виконує конкретну роботу, наприклад, теле-, радіожурналіста, то компроміс буде полягати в пошуку альтернативи в тій же категорії роботи, наприклад, журналіста, який працює в місцевій газеті.

 

Підтримка з боку місцевих представників бізнесу та установ

 

Для будь-якого фахівця запросити учня впродовж цілого робочого тижня спостерігати за його роботою – це завдання, що асоціюється з рядом труднощів, і це має бути зрозуміло. Проте багато роботодавців зацікавлені в залученні кваліфікованих і добре поінформованих претендентів на роботу, і з їхньої точки зору, проект спостереження за роботою фахівців дає можливість випробувати учнів і, можливо, навіть підійти до них із подальшою пропозицією працевлаштування.

 

Учні потребують наставника або керівника. Це може бути їхній партнер по роботі або хтось інший. На час проекту учням дають відпустку у школі, тому вони не повинні отримувати оплату при виконанні свого проекту. Вони не повинні там виконувати роботу, а лише слідувати власному розкладу, як це зазначено в анкеті (Роздатковий матеріал 1.4).

 

Довготривалий навчальний вплив на учнів

 

Досвід показав, що цей проект допоможе багатьом учням застосовувати серйозніший, більш зрілий підхід до своїх останніх років у школі. Старшокласники починають усвідомлювати свої інтереси і можуть оцінити певні предмети більш глибоко, коли вони можуть зв’язати своє майбутнє життя з ними після школи. Тепер учні зможуть по-іншому реагувати, якщо хтось за межами школи скаже їм, що «правопис і почерк справді мають значення». Крім того, це корисний і захоплюючий досвід, під час якого учні можуть виявити, що вони насправді вже здатні впоратися з досить великою кількістю завдань у професійному світі.

 

Старшокласники можуть повернутися в школу з чіткою відповіддю. Можливо, тепер вони знають, якою буде їхня професія, і вони можуть зробити наступні кроки в плануванні своїх досліджень або навчання після закінчення школи. З іншого боку, якщо їхній проект показав їм, що вони повинні шукати іншу роботу, це також є важливим кроком уперед, оскільки вони позбулися деяких ілюзій і тепер можуть визначити точніше, яка професія є для них найвідповіднішою.

 

Інформація про схеми спостереження за фахівцями

 

У Великобританії: www.prospects.ac.uk

 

Баден-Вюртемберг, Німеччина: www.schule-bw.de/schularten/gymnasium/bogy