3.1. “Я хочу, щоб мої учні були здатними…”

Living Democracy » Textbooks » 3.1. “Я хочу, щоб мої учні були здатними…”

“Після того, як ми практикували техніки публічного виступу, я хотів би, щоб мої учні вміли виступати, не читаючи свої нотатки з папірця”.

“Відтак, як шість уроків ми вивчали основи нашої конституції, я чекаю від моїх учнів щонайменше – це здатності пояснити принципи роботи нашої виборчої системи та назвати правлячу партію на даний момент”.

“Декілька місяців тому ми мали проблеми у класі з учнями, які не вміли прислухатися один до одного під час дискусії, переривали інших учнів, з якими вони розходилися в поглядах. Ми багато говорили про наше право вільного висловлювання, і що це право спрацьовує лише за умови нашої взаємоповаги. Я сподіваюсь, що до кінця навчального року більшість учнів зрозуміють це і будуть знати, як поводитися під час дискусій”.

Ці приклади показують, на що націлені вчителі ОДГ/ОПЛ, плануючи свої уроки. Вчителі визначають, що повинні вміти учні і що знаходиться у сфері їх можливостей, визначають освітні потреби кожного через розгляд його сильних та слабких сторін, труднощів та можливостей.

Немає нічого нового в таких міркуваннях – це звичайна практика. Більшість вчителів не лише продумують тематику і зміст уроків – “я повинен закінчити тему XIX століття перед початком святкових канікул” – але при цьому беруть до уваги результати, які вони хочуть отримати від учнів.

Вирішення поставлених завдань, направлених на особистість учня та його можливості, лежать у сфері їх компетентності. У дорослому житті всім учням доведеться обходитись без учителя, тренера чи порадника. Традиційна модель навчання – формальні програми, що забезпечують систему знань, – практично не задовольняє потреби учнів у розвитку їх життєвих компетентностей.

Приклади, наведені вище, демонструють три дидактичні підходи:

  • Приклад перший – встановлення візуального контакту з аудиторією, вміння вільно висловлюватись не належить до особливих навичок, але володіння цими уміннями допоможе учням оперувати своїми знаннями та необхідною інформацією. В даному випадку це навчання “для” демократичного громадянства і прав людини формує навички активної участі в демократії.
  • Приклад другий – розуміння основ виборчої системи, інформація про тих, хто виграв останні вибори і сформував діючий уряд, красномовний приклад навчання “про” демократію і права людини. Молоді громадяни мають знати, які права людини, наприклад, участь у виборах, були включені як громадянські до конституції їх країни і яким є вплив їх голосування на виборчу систему країни.
  • Нарешті, останній приклад свідчить про важливість цінностей і поглядів. Демократія спирається на політичну культуру, що формується через цінності і погляди, яких громадяни дотримуються, в даному випадку взаємної поваги і толерантності до поглядів, з якими я не погоджуюсь. Учні повинні бути готові визнати, що їх право на свободу обмежується правами інших осіб, отже, свобода несе відповідальність. Набуття цінностей через досвід та переконливі приклади є навчанням “через” демократію і права людини.