Матеріали для вчителя

Три виміри для розвитку медіа-грамотності

1. Перший вимір: медіа-судження

Згадування про ЗМІ йдуть від давньогрецького слова (Kptw:tw – krinein), що мовою оригіналу означає “розрізняти”, та походить від постійного набуття знання та досвіду.

Медіа-судження є, по суті, медіа-аналізом. Такий аналітичний вимір є компетентністю, пов’язаною з усвідомленням процесів розвитку суспільства, зокрема, процесу концентрації через медіа-бізнес, що може виправдовувати роль ЗМІ в демократичному суспільстві. В цьому випадку важливо знати, хто володіє газетою та скільки видів ЗМІ також належать цій самій компанії. При цьому ми не повинні забувати, що ЗМІ розвиваються як комерційні підприємства та повинні дотримуватися свого профілю. Навіть якщо нам це не подобається, чим більш взаємозалежним та глобалізованим стає наше життя, тим більше ми потребуємо ЗМІ. Медіа-аналіз  дає нам можливість формувати судження щодо інформації в ЗМІ, розрізняти інформацію – все це формує у нас медіа-грамотність.

Саморефлексія – поняття, що означає бути здатним застосувати аналітичний потенціал  та знання для себе та нашої особистої сфери діяльності. Маючи справу зі ЗМІ, є всі підстави говорити про “інших” та ігнорувати особисту роль.

Здатність аналізувати та розмірковувати включає певні виміри: етичні переконання стосовно інших, що збалансовані та визначають критичне мислення, і саморефлексію в межах соціальної відповідальності.

2. Другий вимір: знання про ЗМІ

В даному випадку ми звертаємось до “чистого” знання про ЗМІ та медіа-системи. Це поняття має бути розділене на два виміри.

Вимір про інформацію включає базові знання: як, наприклад, журналісти працюють; які типи програм існують на радіо та телебаченні; які програми глядачам подобається дивитися по телевізору; наскільки ефективно може бути використаний комп’ютер для потреб глядача.

Вимір про навички застосовувати медіа-знання означає здатність використовувати обладнання без необхідності читати інструкцію. Цей процес включає так зване “навчання через дію” – як користуватися комп’ютером, як отримати доступ до Інтернет, як користуватися відеокамерою тощо.

3. Третій вимір: використання ЗМІ

Використання ЗМІ можна розділити на такі два виміри:

1. Компетентність у використанні медіа-продуктів, що означає отримання та застосування інформації, яку продукують ЗМІ. Процес перегляду телепередач є таким прикладом. Це діяльність, під час якої нам необхідно опрацювати те, що ми побачили, та інтегрування цього в пізнавальні структури та нашу уяву. Сьогодні ми можемо задіяти нашу компетентність сприйняття не тільки через читання текстів, а й через перегляд фільмів.
2. Активне використання медіа-обладнання. Цей вимір означає використання ЗМІ в соціальній взаємодії. Прикладом є телебанкінг, телешопінг, відео- та телеконференції, традиційна і цифрова фотографія та відеопродукція. Величезна кількість доступних ЗМІ надає нам потенціал для пізнання світу не тільки через отримання інформації, а й через її створення.

Тема ЗМІ акцентує увагу не тільки на такому активному використанні ЗМІ, а й включає зв’язки з іншими двома вимірами стосовно ЗМІ, що згадані вище.