Розділ 4 КОНФЛІКТ

Вступ для вчителів

1. Про що йдеться в цьому розділі

Цей розділ фокусується на проблемі управління загальними ресурсами. Якщо політичні гравці, які приймають рішення, компанії і громадяни не в змозі вирішити проблеми такого роду, вони можуть призвести до серйозного конфлікту і навіть до війни.

 

Щоб проілюструвати цю проблему, уявіть собі таку повсякденну ситуацію: в кінотеатрі, повному відвідувачів, особа з маленьким зростом не може добре бачити екран, тому що попереду сидить чоловік зростом 190 сантиметрів. Тому людина з низьким зростом встає. Але тепер інші відвідувачі за нею нічого не бачать, і змушені теж встати. Зрештою, вся зала кінотеатру встає. Ніхто не може бачити краще, ніж раніше. При цьому, стояти в кіно не зручно. Насправді, зараз ситуація ще більш несправедлива, ніж раніше, оскільки низькі люди тепер взагалі не можуть нічого бачити.

 

Цей приклад має багато спільного з «великими» проблемами управління ресурсами, наприклад, надмірним виловом риби. Такі проблеми важко вирішити, оскільки в них два виміри, як видно із прикладу про кіно:

 

1. Якого правила повинні дотримуватися відвідувачі кінотеатру, щоб гарантувати кожному можливість добре бачити екран? (Питання).

 

2. Яким чином це правило може бути приведено у виконання, якщо хтось у кіно порушить його? (Інституційний аспект).

 

Крім надмірного вилову риби, прикладами «великих» проблем управління ресурсами є глобальне потепління, захоронення ядерних відходів, а також надмірне споживання ресурсів підземних вод. Багато гравців з конкурентними інтересами беруть у цьому участь. На глобальному рівні немає супер-країни, яка може вимагати від будь-якої суверенної держави виконання цього правила (інституційний аспект). Але тиск таких проблем, як глобальне потепління і зміна клімату наростає, і, отже, політичні лідери і громадяни всього світу повинні докласти зусиль, щоб знайти рішення.

 

Гра в риболовлю спрямована на вирішення проблеми виснаження рибних запасів, приділяючи особливу увагу питанню стабільності – першому виміру проблеми. Завдання стало б занадто складним для учнів, якщо воно також включало б інституційний аспект; проте, можна включити в гру інституційний аспект, розширюючи і пов’язуючи гру в риболовлю з розділом 5. Дивіться вступ до розділу 5 для отримання додаткової інформації про цей варіант.

 

2. Гра в риболовлю

 

Гра в риболовлю є ключовим завданням у цьому розділі, яке реалізується за допомогою підходу до навчання на основі завдань. Учні стикаються з проблемою і повинні знайти рішення – під тиском часу – оскільки це часто відбувається в реальному житті. Учні спираються на свій досвід, отриманий під час вивчення уроків 3 і 4.

 

У рибальській грі учні стикаються з проблемою, як управляти загальним ресурсом. Гра в риболовлю будується навколо сценарію, який, здається, досить простим. Учні утворюють чотири групи – чотири екіпажі рибалок, які живуть в селах навколо озера. Запаси риби в озері є загальним ресурсом рибалок і їх єдиним джерелом доходу. Учням одразу ж стає відомо, що їх спільний інтерес у тому, щоб уникнути надмірної експлуатації рибних запасів.

 

 

Водночас, немає ніяких правил щодо цього, також немає жодної установи, такої як рада спілки рибалок, де гравці могли б поспілкуватися і обговорити цю проблему. Також рибалки не мають жодного уявлення, скільки риби вони можуть зловити, не порушуючи відтворення рибних запасів. Завдання учнів – виявити всі ці проблеми і вжити заходів.

 

Учитель керує грою. Перед початком гри гравці отримують навмисно двозначну інструкцію «зловіть стільки риби, скільки ви можете». Гравці можуть прочитати цю інструкцію двома способами:

 

– «Як окрема команда максимізуйте свій дохід». (Короткострокова максимізація прибутку).

 

– «Як спільнота, переконайтеся, що ви ловите стільки риби, скільки ви можете, в довгостроковій перспек­тиві». (Довгострокова стабільність).

 

Досвід показав, що учні зазвичай приймають цілі короткострокової максимізації прибутку. Деякі групи зловлять менше, і незабаром з’ясовується, що вони не тільки є біднішими, а й не можуть зберегти рибні запаси через нескоординовані зусилля. Швидко розгортається сценарій, у якому рибні запаси можуть бути вичерпаними, а розрив між багатими і бідними селами тільки збільшується. Гравці можуть виявляти сильні емоції, оскільки гра спочатку створює переможців і переможених, а вже потім вся спільнота в цілому стають злиднями.

 

Учні стикаються зі складним завданням:

 

– Вони мають докласти спільних зусиль для вирішення проблем.

– Вони повинні почати спілкуватися.

– Вони мають зібрати інформацію про відтворення рибних запасів і розробити схему для сталого рибальства.

– Вони виявлять, що вони потребують інституційної основи, щоб переконатися, що всі дотримуються правил, узгоджених громадою для збереження рибних запасів.

– І, нарешті, вони повинні узгодити правила про те, як розподілити виловлене справедливо.

 

Гра в риболовлю на перший погляд досить проста, проте вона ставить учнів перед деякими серйозними проблемами 21-го століття, і пропонує їм на власному досвіді відчути, про що ж, власне, політика– вирішення актуальних проблем, які ставлять під загрозу життя суспільства або навіть всього людства.

 

3. Рефлексія

 

Учні можуть домогтися успіху у вирішенні деяких проблем, у яких вони беруть участь, або ж вони можуть зазнати невдачі. Важливо, що на етапі рефлексії учні розуміють, що в такій невдачі немає нічого поганого. З одного боку, невдача більш характерна для реального життя, ніж успіх, а по-друге, гра в риболовлю – це не шкільне завдання, а тренування вирішення складної політичної проблеми. Ніхто не знає, яким має бути правильне рішення політичної проблеми заздалегідь; ми маємо спробувати знайти його.

 

У рибальській грі учні виявили цілий комплекс питань, деякі з яких можуть бути пов’язані з моделлю стійкості (? Роздатковий матеріал для учнів 4.2):

 

– Який оптимальний рівень рибальства, а який сумісний з відтворенням рибних запасів?

 

– Як ми можемо переконатися, що цей баланс приносить максимальну користь (цілі економічного зростання) і захист рибних запасів (цілі охорони навколишнього середовища) працює постійно, сьогодні і в майбутньому?

 

– Що таке справедливий розподіл трудових зусиль і який загальний обсяг виловленої риби повинен бути серед чотирьох сіл громади?

 

 

Модель стійкості (Роздатковий матеріал для учнів 4.2)

Модель сталого розвитку містить всі три питання. Вони відповідають трьом основним цілям економічного зростання, захисту навколишнього середовища, а також справедливого розподілу ресурсів у суспільстві; вони пов’язані з двома вимірами часу (інтереси нинішнього і майбутніх поколінь), а також простору (глобальний вимір – північ і південь).

 

Модель стійкості описує як дилему, яка виникає, якщо гравець намагається досягти тільки однієї мети, наприклад, прибуток за рахунок захисту ресурсів, а також баланс цілей в успішній стратегії сталого розвитку. Роздатковий матеріал для учнів 4.3 закликає школярів задуматися про наслідки їх наміру «зловити стільки риби, скільки можливо» з цих двох точок зору – з погляду мети тимчасового приросту прибутку для одного гравця, та з точки зору стабільності та балансу.

 

У грі можливе оптимальне рішення, яке може бути визначене в цифрах; вчитель може підказати це рішення (Роздатковий матеріал для учнів 4.4), щоб допомогти учням, якщо це необхідно.

 

Цей аналіз підштовхне учнів підняти питання про те, чому досягнення сталого розвитку в більшому масштабі – це набагато складніше завдання, і що окремий громадянин може зробити, щоб підтримати цю мету.

 

Варіанти розширення розділу

 

1. Об’єднання розділів 4 і 5

 

Як згадувалося вище, учні можуть вивчити питання про те, яка інституційна основа є найвідповіднішою потребам рибалок. Це може бути система правил, орган державної влади або взаємна угода, укладена між рибалками як рівноправними сторонами. Учні можуть продовжити гру в риболовлю і застосовувати обрану основу як інструмент, тим самим перевіривши її ефективність.

 

2. Дослідницьке завдання

 

Очевидно, що гра в риболовлю складається з політичних питань, починаючи від тих, що виникають у міс­це­вому співтоваристві, і закінчуючи питаннями глобального рівня. Як уже згадувалося вище, викиди CO₂, виснаження рибних запасів, утилізації ядерних відходів і перевитрата ресурсів підземних вод є прикладами таких питань.

 

Вивчення одного з них, або й інших питань, можливо як на додаткових заняттях у класі, так і в формі дослідницького проекту. В цьому випадку учням дається урок, щоб повідомити про результати своєї роботи, і, можливо, обговорити подальші кроки, які необхідно зробити.

 

Ключове поняття конфлікту

 

Усі ми пережили конфлікти, і для більшості з нас це було неприємно. У плюралістичних суспільствах відмінності між людьми з різними інтересами і цінностями мають тенденцію до зростання, що збільшує потенціал для виникнення конфлікту.   Політичні громади стикаються з проблемою пошуку шляхів вирішення конфлікту. Демократія – це система, яка намагається цивілізувати конфлікт. Вона забезпечує структуру, в якій можна розігрувати конфлікт не через насильство, а за допомогою слів. Обмін аргументами і чітке формулювання різних інтересів – це навіть корисно, оскільки дає чітке уявлення про потреби та інтереси різних груп суспільства, які слід враховувати при прийнятті рішень.   У плюралістичних суспільствах з демократичною конституцією, конфлікти, як правило, вирішують шляхом компромісу. Цей метод працює краще за все, якщо конфлікт стосується розподілу дефіцитного ресурсу, наприклад, доходів, часу, води і т. д. Конфлікти, які зосереджуються на ідеології (різні цінності, релігійні вірування і т. д.) є більш складними для досягнення компромісу, тут повинні бути знайдені деякі способи мирного співіснування. Конфлікти, центральною темою яких є ідентичність – колір шкіри, етнічне походження – не можуть бути вирішені, але їх потрібно буде стримувати.   Потенціал для конфлікту присутній скрізь, де люди взаємодіють між собою. У ОДГ/ОПЛ учні можуть навчитися розуміти конфлікт як щось «нормальне», чого не потрібно боятися. Насправді вони повинні володіти навичками вирішення конфліктів шляхом переговорів і відповідальності – готовність розглянути погляди та інтереси інших осіб, а також захищати права усіх, хто бере участь у мирному врегулюванні конфлікту. Так, цей посібник може бути використаний як низка тренінгів для вироблення навичок вирішення конфліктів. Брати участь у демократії означає брати участь у врегулюванні конфлікту.

 

 

Підвищення кваліфікації: посилання на інші розділи в цьому посібнику

 

Які дані містяться в таблиці

 

Назва цього посібника «Беремо участь у демократії» фокусується на компетентності активного громадянина в умовах демократії. Ця матриця показує потенціал синергії між розділами в цьому посібнику. Матриця показує, які компетентності розвиваються в розділі 4 (заштрихований рядок у таблиці). Обрамлена рамкою колонка показує компетентності прийняття рішень і вживання заходів у політичному процесі; вони обрамленні жирним шрифтом, щоб підкреслити їх тісні зв’язки з участю в демократії. Рядки нижче вказують на зв’язки з іншими розділами в цьому посібнику: які компетентності розвиваються в цих розділах, та як вони допомагають учням опановувати матеріал розділу 4?

 

Як можна застосовувати цю матрицю

 

Вчителі можуть використовувати цю матрицю як інструмент для планування своїх уроків ОДГ/ОПЛ по-різному.

– Матриця допомагає вчителям, які мають лише кілька уроків для ОДГ/ОПЛ: вчитель може вибрати тільки цей розділ і опустити інші, оскільки він/вона знає, що деякі ключові компетентності також будуть певною мірою розвиватися при вивченні цього розділу, наприклад, вміння брати відповідальність, аналізувати проблему, вести переговори.

– Ця матриця допомагає вчителям зрозуміти синергетичний вплив кількох розділів одночасно в процесі здобуття учнями важливих компетентностей, що включає повторення матеріалу у різних контекстах, які у різний спосіб пов’язані між собою. У цьому випадку вчителі можуть поєднувати декілька розділів.

 

Розділи	Виміри розвитку компетентностей			Ставлення і цінності
	Політичний аналіз і судження	Методи та навички	Участь у демократії. Прийняття політичних рішень та вчинення дій
4. Конфлікт	Аналіз конфліктів та дилем. Взаємозалежність. Сталий розвиток.	Визначення складних проблем. Ведення переговорів.	Досягнення компромісу. Координація політичних зусиль.	Готовність йти на компроміс. Відповідальність.
2. Відповідаль­ність	Аналіз дилем.	Розмірковування над наслідками вибору.		Взаємне визнання.
3. Різноманітність і плюралізм	Потенційна можливість виникнення конфлікту в плюралістичних суспільствах.	Ведення переговорів.
5. Правила та закон	«Правила – це інструменти» подолання конфлікту.	Аналіз проблеми та пошук рішення.	Розроблення і засто­сування інсти­туційних правил для вирі­шення конфлікту.
6. Уряд і політика	Політика – процес вирішення проблем та розв’язання конфліктних ситуацій.	Опис та аналіз процесів прийняття політичних рішень.	Участь у публіч­них дебатах щодо прийняття рішень.
7. Рівність	Конфлікт між групами більшості та меншості.		Збалансування інтересів різних груп.	Прийняття точки зору інших.
8. Свобода	Усне слово – це середовище для вирішення конфліктної ситуації.	Аргументування.	Стратегії аргументації.	«Вольтер’янський дух»: оцінка свободи думки і висловлювання для всіх.

 

 

 

Розділ 4: Конфлікт. Конфлікт у риболовному господарстві Як ми можемо вирішити проблему стабільності?

 

 

 

 

Тема уроку	Мета навчання / розвиток компетентності	Завдання для учнів	Матеріали та ресурси	Метод
Урок 1: Гра в риболовне господарство (1)	Аналізувати складну ситуацію, приймати рішення в умовах дефіциту часу. Учні дізнаються про проблеми, пов’язані з підтриманням стабільності.	Учні визначають проблеми і розробляють способи їх вирішення і стратегії.	Матеріали для вчителів 4.1–4.4. Кишеньковий калькулятор або ПК. Смужки паперу (формату А4), маркери.	Навчання на основі виконання завдань.
Урок 2: Гра в риболовне господарство (2)	Проведення пере­говорів для досяг­нення компромісу. Усвідомлення взаємозалежності, конфлікту інтересів.	Учні аналізують складну проблему. Учні повинні співпрацювати, щоб знайти спільне рішення.	Те саме, що й на уроці 1.	Навчання на основі виконання завдань.
Урок 3: Як нам спіймати «якомога більше риби»?	Аналітичне мислення: пов’язання досвіду з абстрактною концепцією або моделлю. Модель досягнення цілей сталого розвитку.	Учні посилаються на власний досвід під час гри.	Роздатковий ма­те­ріал для учнів 4.2. Роздатковий ма­теріал для учнів 4.3 (за потреби).	Короткі заяви під час дебрифінгу. Пленарне обговорення. Самостійна робота.
Урок 4: Як нам досягти стабільності?	Аналіз і судження: міркування про досвід за допомогою аналізу на основі концепції. Стимули сильно впливають на нашу поведінку. Вплив стимулів може бути перевірено за правилами (зовні), або відповідальністю (самоконтроль).	Учні застосовують вивчені поняття на власному досвіді.	Роздатковий ма­теріал для учнів 4.2.	Презентації, пленарне обговорення, коротка теоретична лекція вчителя.