1.1. Пізнавальний підхід до ОДГ/ОПЛ: дізнаємось про демократію і права людини

Living Democracy » Textbooks » 1.1. Пізнавальний підхід до ОДГ/ОПЛ: дізнаємось про демократію і права людини

На другому етапі вивчення ОДГ/ОПЛ учні, поза сумнівом, мають вивчати ключові документи, як, наприклад, Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ) і Європейська Конвенція про захист прав людини (ЄКПЛ). Учні повинні знати, що кожна людина має право користуватись свободою слова і висловлювання, вільного доступу до інформації через ЗМІ, без втручання цензури (Стаття 10). Вони мають розуміти, як лише це одне право може змусити демократію запрацювати.

Учні повинні вміти аналізувати принципи, викладені у Статті 14 ЗДПЛ (стаття стосується ключового принципу рівності і принципу заборони дискримінації): Чоловіки і жінки, багаті і бідні, від малого до старого, громадяни країн та іммігранти – ми всі однаково користуємось цими правами.

Нарешті, учні повинні розуміти, чому свободи мають діяти в рамках закону (ЗДПЛ, Стаття 29). Свобода висловлювання дозволяє громадянам просувати свої інтереси в плюралістичному суспільстві, і в таких умовах конкурентної боротьби не буде переможців і переможених. Конституція, правила і закони, мають забезпечити структуру, яка обмежує свободи сильного і захищає слабкого. Проте правила не можуть охоплювати кожну проблему, тому члени суспільства повинні самостійно визначати обов’язки щодо один до одного.

 

Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини (4.11.1950)

Стаття 10

Свобода виявлення поглядів

  1. Кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати i поширювати iнформацiю та ідеї без втручання органів державної влади i незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
  2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням, або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної єдності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам щодо здоров’я громадян чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошення конфіденційної інформації, або для підтримання авторитету і неупередженості суду.

Стаття 14

Заборона  дискримінації

Користування правами i свободами, визнаними у цій Конвенцiї, має бути забезпечене без дискримiнацiї за будь-якою ознакою – статi, раси, кольору шкiри, мови, релiгiї, полiтичних чи iнших переконань, нацiонального або соцiального походження, належностi до нацiональних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

Загальна декларація прав людини (10.12.1948)

Стаття 29

  1. Кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.
  2. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Тобто ці три статті демонструють деяку напругу між індивідуальними свободами і необхідністю регулювати права людини через структуру, яка одночасно обмежує і захищає ці свободи.

Учні, які можуть пояснити це явище, керуючись ключовими поняттями ОДГ/ОПЛ, вже оволоділи знаннями про демократію і права людини (пізнавальний вимір).