РОЗДІЛ 3: РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ПЛЮРАЛІЗМ – Як люди можуть жити разом у мирі?

Розділ 3: Різноманітність та плюралізм

Як люди можуть жити разом?

Ця тема базується на трьох поняттях: різноманітність, плюралізм та демократія. Вона досліджує певні зв’язки між ними для того, щоб учні розвивали ставлення та навички, які їм необхідні для участі у плюралістичному, демократично побудованому суспільстві.

Поняття “плюралізм” є основною характеристикою сучасного суспільства, де існує широка (але не достатньо всеохоплююча) низка релігійних та політичних відмінностей і де ідеальне суспільство представлене різноманітними політичними партіями, які можуть бути несумісними одна з одною. Наприклад, громадяни, що належать до радикальної соціалістичної партії, намагаються побудувати суспільство, яке буде цілком неприйнятним та громадян правого крила, капіталістичного переконання. У плюралістичному суспільстві основний вплив багатьох традицій та цінностей, включаючи релігійні переконання, ослаблюється. Люди можуть і повинні працювати над собою, усвідомлюючи, яких цінностей вони дотримуються і як вони хочуть прожити своє життя. Плюралістичні суспільства мають перед собою такий виклик: люди можуть насолоджуватися більшою особистісною свободою, ніж будь-коли, а з іншого боку, їм потрібно докладати більше зусиль, щоб знаходити порозуміння та компроміси, без яких ніяке суспільство не зможе вижити. Постає питання, до якої міри політична система може створювати найкращі умови для організації процесу прийняття рішень у відкритому, плюралістичному суспільстві.

В авторитарних системах – однопартійних, теократичних чи, навіть, диктаторських, – ця проблема розв’язана одним гравцем (наприклад, партією або лідером), якому належить влада вирішувати на свій розсуд все, що лежить в основі спільних інтересів. Таке рішення стикається з викликом плюралізму, позбувається його, приносячи в жертву свободу індивідуумів. Потенціал конфліктів у плюралістичному суспільстві постійно перетинається, однак ціна, яка за нього заплачена, є досить високою: багато проблем не розв’язані належним чином та справедливо тому, що вони більше не можуть бути чітко визначені й сформульовані.

У демократичному суспільстві громадяни здебільшого узгоджують низку принципів, правил та процедур, а також прав, що дозволяють їм не погоджуватись з різними питаннями, але водночас пропонують такі засоби, які допомагають їм досягти згоди щодо застосування ненасильницьких засобів. Таким чином, демократія підтримує мир та плюралістичне суспільство, більшою мірою цивілізуючи конфлікт, ніж придушуючи його. Спільним інтересом є співпраця та переговори замість завідомо визначеного єдиною партією інтересу. Незгода та конфлікт є нормальним явищем, однак жоден засіб не є шкідливим та деструктивним з точки зору контролю держави. У демократії, як формі правління, громадяни узгоджують базові права, такі як свобода совісті, віросповідання та слова. Коли громадяни використовують ці права, вони можуть започаткувати конфлікт та непорозуміння, однак матимуть можливість провести переговори для пошуку рішення. Для того щоб переконатися, що вони погоджуються з  правилами і тим, як вони справляються з конфліктами  та вирішують їх, громадяни плюралістичного суспільства намагаються укласти соціальний контракт з усіма іншими громадянами суспільства для того, щоб перебувати в рамках соціально-політичних домовленостей у даному суспільстві.

Такий соціальний контракт включає принцип правила більшості. Для певних груп меншин незручність даного принципу полягає в тому, що їх власне радикальне бачення може бути ніколи не враховане через їх значно меншу кількість виборчих голосів. Разом з тим такі суспільства гарантують права політичним меншинам, щоб виконувати законні політичні рішення в державі. Таким чином, плюралістичні демократії завжди надають можливість виборів радикальних урядів, члени яких можуть бути втягнутими в обмеження діяльності політичних опонентів. Саме тому важливим є узаконення прав людини та свобод у конституції демократичних країн.

Кожне покоління має розуміти цей складний набір викликів плюралістичного суспільства й те, як вони можуть бути прийняті демократичною громадою. Це включає розуміння неписаного громадянського договору, без якого ніяке демократичне суспільство не зможе вижити. Освіта для демократичного громадянства та освіта прав людини може допомогти учням  сприяти формуванню взаєморозуміння та навичок, які їм потрібні для громадянської участі.

Навчання про різноманітність та плюралізм

Учням, що навчаються в курсі ОДГ, повинні допомогти зрозуміти природу соціальної, політичної, релігійної та расової різноманітності. Їм потрібно допомогти зрозуміти складну природу викликів, що виникають у результаті такої різноманітності. Саме тому важливо усвідомлювати, що результатом упереджень є відсутність порозуміння, а фанатизм можна обмежити за рахунок раціонального вивчення ставлення в світлі знань та розвитку співпереживання та розумного ставлення.

Навчання для різноманітності та плюралізму

Учні також потребують досвіду демократичної дискусії з метою вивчення того, як її проводити. Освіта для демократичного громадянства надає можливість кожному учневі висловити власну думку за темою (навіть незначною) та пропонує уточнення цих думок. Беручи до уваги та враховуючи точку зору інших учнів з одного й того ж питання, учні розвиватимуть не тільки власні аналітичні здібності, вони також розвиватимуть базові диспозиції толерантності у напрямі моральної і політичної різноманітності. Вони розвиватимуть здатність приймати іншу думку, цінуватимуть потребу в компромісі та розумітимуть різницю між чесним і несправедливим компромісом. Вони повинні зосередитися на проблемах та поважати людей, незважаючи на їх погляди та інтереси.

Через досвід процесів демократичного обговорення учні також навчаються тому, що відкриті та справедливі дебати базуються на певних процедурах, які включають наступне;

• висловлювання кожного має бути вислухане з повагою;
• всі учасники повинні внести вклад та мати на це можливість;
• учасники повинні критикувати аргументи, а не людей;
• учасники повинні вступати в дебати, визнаючи  можливість того, що їх точка зору може змінитися;
• дебати-змагання, де учасники сперечаються про закриті позиції, часто є менш корисними, ніж дослідницькі дебати, де мета – не виграти аргумент, а розуміти проблему краще.

Освіта для демократії виступає предметом, у якому процеси запитань та обговорення є більш важливими, ніж обнародування певних фактів. Значення її для навчання полягає в тому, що викладачі ОДГ розвивають навички, щоб підтримувати точку зору учнів замість домінування над нею. Дослідження свідчать, що учні таким чином більше спілкуються в класі, а вчитель у даному випадку говорить менше.

Розділ 3: Різноманітність та плюралізм

Як люди можуть жити разом?