Матеріали для вчителів 8.1 Чому свобода залежить від обмеження правилами і законами

Чого можна навчитися, опрацювавши цей розділ

Взаємозалежність через брак часу

Як правило, час – це найцінніший ресурс процесів викладання і навчання, а також нашого життя. Як професіонали, вчителі повинні постійно відповідати на питання про те, як доступний час упродовж уроку може бути використаний найкращим чином; у разі інтерактивного навчання, учні беруть на себе відповідальність за це. Попереднє організаційне заняття, включене до плану цього розділу, буде ефективним тільки в тому випадку, якщо учні беруть на себе відповідальність за використання часу для читання матеріалів один одного до початку першого уроку. На першому уроці не більше 10 хвилин можуть бути надані чотирьом групам, щоб вибрати питання для обговорення. Якщо вони не змогли прочитати матеріали заздалегідь, клас матиме на одну хорошу ідею менше – це приклад того, як ми залежимо один від одного (взаємозалежність).

Суворі правила захисту свободи слова
Дебати повинні відбутися протягом фіксованого періоду часу. Всі спікери мають однакові права вільного мислення і вільного вираження своїх думок. Тому доступний час для виступів повинен бути розподілений справедливо, тобто порівну – одна хвилина на один виступ. Це здається парадоксальним, що суворі правила необхідні і корисні, щоб захистити нашу свободу. Обмеження за часом працює в двох напрямах: ми маємо гарантований час для виступу, і це справедливо. З іншого боку, це обмежує кожного спікера, надаючи йому дуже короткий час для виступу, через що спікери повинні ретельно подумати про те, що вони хочуть сказати. Їм необхідно зосередитися на ключових аргументах, залишити все другорядне, і зробити свою точку зору чіткою і стислою.

Свобода й обмеження рамками
Свобода дій та слова учнів регулюється рамками або обмежується і визначається двома способами. По-перше, доступний час для навчання – уроки тривають близько 40 хвилин, і дебати повинні поміщатися в один урок і займати не більше 20 хвилин, оскільки на уроці передбачені ще й інші види діяльності. По-друге, правила ведення дебатів дають кожному учню справедливий, але суворо обмежений час на виступ – одну хвилину. Обмеження має структурний вимір – часу не вистачає протягом всього нашого життя, та політичний, техногенний вимір: правила встановлюють рамки, без яких ми не могли б насолоджуватися нашими свободами, не порушуючи при цьому права інших. Обмеженість часу не є предметом переговорів, але обрамлення правилами є.

Школа – це життя
Діалектика свободи й обмежень, що своїм корінням сягає загального дефіциту часу, має місце в школі так само, як і в суспільному житті. Тут, у буквальному сенсі, школа – це життя.