Урок 4 Як нам досягти стабільності?
Living Democracy » Textbooks » Урок 4 Як нам досягти стабільності?
|
Ця матриця узагальнює інформацію, яка необхідна вчителю, щоб спланувати і провести урок.
Розвиток компетентності відноситься безпосередньо до ОДГ/ОПЛ.
Головна мета навчання вказує на те, що учні вже знають і розуміють.
Завдання для учнів разом з методом їх виконання формують основний елемент процесу навчання.
Контрольний список матеріалів допомагає підготуватися до уроку.
Бюджет часу є простим інструментом управління часом учителя.
|
|
|
Розвиток компетентності |
Аналіз і судження: Міркування про досвід за допомогою аналізу на основі концепції. |
| Мета навчання |
Стимули сильно впливають на нашу поведінку. Вплив стимулів може бути перевірено за правилами (зовні), або відповідальністю (самоконтроль). Поняття: стимул, дилема. |
| Завдання для учнів | Учні застосовують вивчені поняття на власному досвіді. |
| Матеріали та ресурси | Роздатковий матеріал для учнів 4.2. |
| Метод | Презентації; пленарне обговорення; коротка теоретична лекція вчителя. |
| Бюджет часу | 1. Учні діляться зробленими висновками – 10 хв. |
| 2. Учні досліджують вплив стимулів на їхню поведінку – 15 хв. | |
| 3. Учні обговорюють два основні підходи до вирішення дилеми «сталий розвиток – прибуток» – 15 хв. | |
|
Важлива інформація
На цьому уроці учні застосовують концепцію стимулів, щоб проаналізувати свою поведінку в грі в риболовлю. Інструкція до гри закликала учнів зосередитися на цілі максимізації короткострокового прибутку, незалежно від наслідків для інших рибалок або загальних рибних ресурсів.
На цьому заключному занятті учні обговорюють способи контролю стимулів, які мають контрпродуктивні впливи. Це можна зробити двома способами. По-перше, політичними засобами (авторитетний підхід); правила і закони, дозволяти чи забороняти певні типи поведінки. Нагороди та покарання є засобами примусу. По-друге, особи можуть контролювати свою поведінку беручи на себе відповідальність. Учні обговорюють, якому підходу вони віддають перевагу.
Домашні завдання відіграють важливу роль у декількох аспектах: в учнів є змога осмислити і записати результат попереднього уроку. Вони беруть слово на початку цього уроку і беруть активну участь з самого початку. Учитель отримує зворотний зв’язок про те, що учні дізналися і зрозуміли. Це дає йому / їй розуміння того, як продовжити ведення уроку (конструктивістський підхід до навчання і особистісно-орієнтована інструкція). |
Хід уроку
Етап 1: Учні презентують домашні завдання
Учитель поєднує тему уроку з ключовими питаннями
Учні повинні прийти на урок зі своїми письмовими відповідями на два ключові питання. Розмірковуючи над цими питаннями, вони створили концептуальну основу для всього уроку (конструктивістський підхід до навчання).
| 1. Поясніть, чому так важко досягти двох або більше цілей сталого розвитку одночасно. Зверніться до Роздаткового матеріалу для учнів 4.2 і обговоріть це в класі.2. Поясніть, чому більшість гравців дотримуються мети власного добробуту, навіть тоді, коли стали зрозумілі катастрофічні наслідки. Якщо ви хочете, ви також можете навести конкретні приклади. Підготуйте відповіді на ці запитання в письмовій формі.
|
Учитель оголошує тему уроку: як ми можемо досягти сталого розвитку? Він/вона записує тему на дошці або фліпчарті і надає слово учням. Кожне з цих двох питань розглядається по черзі.
Питання 1: Цілі в галузі сталого розвитку
Очікується, що учні подумали про таку проблему: в той час, як цілі сталого розвитку узгоджуються одна з одною, деякі з них є взаємовиключними. Захист навколишнього середовища, наприклад, дуже добре узгоджується з відповідальністю за майбутні покоління і за людство в цілому (глобальна точка зору, єдиний світ). Ці цілі є під загрозою, якщо сучасне покоління прагне для підвищення добробуту сьогодні (економіка). Суспільство (мета справедливого розподілу ресурсів) і економіку (збільшення виробництва і продуктивності) можна гармонізувати, але в багатьох випадках ніхто цього не робить.
Гра в риболовлю була найгіршим сценарієм, у якому все пішло не так. Навіть багаті рибальські села зіткнулися з економічним спадом.
Учні можуть апелювати до поточних зусиль з гармонізації економічного зростання і захисту навколишнього середовища: перероблення відходів, виробництво електроенергії з енергії вітру, сонця або води, або розроблення електроавтомобілів.
Питання 2: Мета індивідуального добробуту
Очікується, що учні подумали про таку проблему: в риболовецькій грі «переможцем», здавалося, є село з найбільшими уловами. Відповідальність за навколишнє середовище, в буквальному сенсі цього слова, ніхто не брав.
У кожному раунді учитель дає слово від 6 до 10 учням. Коли картина стає більш-менш зрозумілою, учні намагаються підбити підсумки того, що вони почули. В результаті школярі можуть наблизитися до того, на чому наголошував вчитель, але також вони можуть не погодитися. Якщо учні не згодні, це також має бути вказано.
Етап 2: Учні замислюються про вплив стимулів на їхню поведінку
У короткому вступному слові учитель вводить два поняття, які допомагають зрозуміти, як учні поводилися під час рибальської гри.
У рибальській грі ніхто, в буквальному сенсі, не звертав уваги на відповідальність за навколишнє середовище і за благополуччя інших, але всі акцентували увагу на максимізації вилову для збільшення власного добробуту. Цей сигнал був занадто чітким. Цей вид тонкого впливу на учнів, спонукав поводитися певним чином, але при цьому не змушуючи їх силою, називається стимулом.
Тут вчитель робить паузу і просить учнів подумати про стимули, які вони відчувають у своєму повсякденному житті. Можна очікувати, що вони наведуть наступні приклади:
– Ми схильні купувати більш дешеві продукти, якщо якість є більш-менш однаковою.
– Ми докладемо всіх зусиль в школі для досягнення хороших оцінок.
– Батьки обіцяють своїм дітям винагороду, якщо вони добре вчитимуться в школі.
– Страхові компанії пропонують бонуси, якщо їхні клієнти не висувають претензій.
– Ви отримуєте подарунок, якщо ви підписалися на журнал, або якщо вам вдасться переконати свого друга підписатися.
– Деякі люди не хочуть напиватися, бо вони бояться, що їх репутація постраждає.
Учні або вчитель повинні зробити висновок з таких прикладів.
Ці приклади показують, що стимули звертаються до наших особистих інтересів. Часто вони просто і прямо передбачають грошову винагороду, але також можуть апелювати до наших бажань бути успішними або бути прийнятими іншими. Конкурентні ринкові економіки сильно залежать від стимулів, а стимул отримання прибутку лежить в основі вільної конкуренції на ринку. Тому не дивно, що учні реагують на стимул, який дуже добре знайомий їм.
Етап 3: Учні обговорюють два основні підходи до вирішення дилеми «сталий розвиток – прибуток»
Учитель додає друге запитання, пов’язане з поняттям дилеми. Стимул до збільшення нашого індивідуального виграшу є сильним. З точки зору сталого розвитку, наслідки будуть катастрофічні, якщо ми всі будемо реагувати на стимул отримання прибутку, і ми це знаємо. Ми маємо дилему. Ми знаємо, що ми повинні зробити щось, щоб захистити спільні ресурси, але якщо ми спробуємо, то будемо відчувати невдачі, і в кінцевому підсумку почуватися гірше, ніж інші. Так, ми повертаємося до нашої цілі отримання прибутку, побоюючись погіршення стану справ. Така ситуація, в якій ми своїм судженням надаємо два суперечні положення, які виключають можливість третьої, незалежно від того, який варіант вибираємо – маємо вибрати один варіант – називається дилемою.
Учні повинні спочатку поставити запитання на розуміння. Після того, як вони погодяться з тезою про те, що стимул отримання прибутку на початковому етапі гри в рибальство, є потужним, школярі можуть звернутися до питання про те, як подолати цей руйнівний потенціал. Тут дуже важливий їхній досвід під час гри. Чи домоглися учні успіху в управлінні або координації своєї риболовної політики? Навіть якщо вони зазнали невдачі, які рішення були запропоновані ними? Які рішення вони запропонують, оглядаючись назад?
Узагальнено кажучи, ми можемо очікувати, що запропоновані учнями ідеї можна буде поділити на дві категорії. Вони не можуть охопити всі аспекти, включені в цей опис ідеального типу:
– Авторитетний підхід: рибалкам потрібні правила і закони, а також система контролю і санкцій, щоб забезпечити їх дотримання. Рибалки перебувають під контролем установи, якій вони підпорядковуються, і така установа – уряд, швидше за все, – буде також визначати цілі сталого розвитку. Свобода слідувати стимулам отримання прибутку буде суворо обмежена.
– Договірний підхід: рибалки підписують договір про правила або принципи поведінки, а також, можливо, щодо цілей сталого розвитку. Вони можуть також домовитися про систему контролю і санкцій.
Який з цих двох варіантів учні вважають кращим? Якщо до кінця уроку залишилося мало часу, вчитель просить проголосувати підняттям рук, а один або два учня з кожного боку висловлюють свої причини. Якщо дозволяє час, може відбутися обговорення. Учні можуть вказати на те, що слабкість ієрархічного, авторитетного підходу полягає в тому, що віддалена установа не може мати чіткого розуміння цілей сталого розвитку. Локальний підхід на контрактній основі має свої сильні сторони, але може бути слабшим у питаннях санкціонування порушень договору. Оскільки рибалки є рівноправними партнерами, вони навряд чи будуть контролювати дії один до одного.
