Урок 1: Як інші сприймають особистість
Living Democracy » Textbooks » Урок 1: Як інші сприймають особистістьТут більше особистісного, ніж про це можна думати
| Навчальні цілі | Учні переживають складність поглядів та формують свій власний вибір. |
| Завдання для учнів | Учням відводять специфічні ролі та формують їх погляди. Вони вчаться, як потрібно швидко змінювати перспективи. |
| Ресурси | Опис ролей, роздаткові матеріали для учнів 1.1 (групи 1-3), великі аркуші паперу, маркери. |
| Mетоди | Групова робота |
ХІД УРОКУ
Учні об’єднуються у три групи та отримують роздаткові матеріали 1 (у трьох різних версіях для різних груп), по великому аркушу паперу та маркеру. (У великих класах можна утворити більше груп та дати їм різні сцени для взаємодії, або однакові завдання для різних груп. Останніми можуть бути цікаві сценарії, які показують, наскільки різними бувають описи та розуміння їх.) Далі вчитель розповідає історію про хлопчика, який переїхав до іншого міста та який пристосовується до нового оточення. Він розповідає класу про розпорядок дня хлопчика. Однак він не зачитує його вголос для всього класу, а дає для кожної групи учнів тільки частину тексту.
Базова інформація для вчителя
|
Повний текст звучить так: “Це мій перший день у класі. Моя сім’я переїхала до іншого місця і я почуваюсь тут чужим. Дорогий щоденнику, дуже багато трапилось зі мною за останні кілька днів. Я розповім тобі про це. Ми зараз живемо в помешканні недалеко від річки. Один з хлопчиків мого класу живе за кілька дверей від наших. Він вже приходить до мене втретє та запрошує піти з ним на риболовлю. Я відмовився, оскільки мої рибальські знаряддя ще не розпаковані.
Навпроти нашої школи є велике футбольне поле. Я був щасливий, оскільки я дуже люблю грати у футбол. Я приніс свого м’яча та вирішив потренуватись. Як тільки я забив один або два голи, шкільний охоронець зупинив мене. Він був сердитий та запитав мене, чи я вмію читати і чи я бачив знак, що говорить про те, що поле було закрито після того, як пройшов дощ. Я був настільки шокований, що прийшов додому, не вимовивши й слова.
Літній чоловік живе один вище нашого помешкання. Коли я прийшов учора, я зустрів його навпроти дверей з покупками. Він ніс сумку з продуктами та тяжко дихав. Я йому співчував. Я запропонував допомогти йому, та доніс його сумку до дверей”. |
Три варіанти роздаткових матеріалів мають вміщувати три частини щоденника. Сприйняття груп буде відрізнятись залежно від отриманої інформації. Як наслідок, кожна група бачить тільки частину ідентичності хлопчика та відображує свій погляд у рольовій грі. Як зазначено в завданнях, спершу групи представляють свій набір уявлень. Один член кожної групи зазначає результати групової дискусії на окремому аркуші паперу для презентації на наступний урок.
Далі кожна група вирішує, яку коротку рольову гру вона обирає для власної презентації. Ці рольові ігри мають бути спершу пояснені та обговорені в класі, а потім тільки розіграні. Дійство має відбуватись у різних кутках класної кімнати, або в актовому залі школи, а за хорошої погоди – на шкільному майданчику. Навіть якщо рольова гра займе більше часу на початку, зусилля будуть того варті. Для багатьох учнів те, що інколи важко висловити словами, має бути поставлено просто та зрозуміло.
Завданням для учнів на цьому уроці є написання списку інформації для плакатів та постановка сценки.
Наприкінці уроку вчитель збирає плакати (він буде їх перерозподіляти на початку наступного уроку) та проводить коротке обговорення. Він дає позитивний зворотний зв’язок та робить огляд теми наступного уроку.
