3.4. Модель компетентності в ОДГ/ОПЛ

Living Democracy » Textbooks » 3.4. Модель компетентності в ОДГ/ОПЛ

Ми оцінюємо розвиток компетентності учня через наше сприйняття його діяльності. Компетентності не можна помітити оком, тому нам необхідно мати модель для визначення навчальних цілей та оцінювання навчальної діяльності.

У цьому виданні ОДГ/ОПЛ ми пропонуємо модель компетентності, яка відповідає ключовим принципам ОДГ/ОПЛ – навчання “про”, “через”, “для” демократії і прав людини. В ОДГ/ОПЛ учні повинні розвивати компетентності у:

  • політичному аналізі та судженні;
  • навичках;
  • вживанні заходів і політичній участі;
  • соціально-особистісну компетентність.

 

3.4.1. Компетентність у політичному аналізі та судженні

Демократичне громадянство вимагає від громадян розуміння проблеми, що обговорюється. Тобто обізнаності та здатності її аналізувати, відслідковувати хід доказів та вирішення конфлікту. Це пізнавальний аспект розвитку компетентності (вивчення політичної проблеми).

Без такого рівня розуміння громадянин стане легкою здобиччю демагогів, лобістів та популістів, а також не зможе захищати власні чи групові інтереси. Ми залежимо від ЗМІ, як джерел інформації, і повинні бути здатними використовувати їх з критичної точки зору.

Лише тоді, коли ми знаємо, чого хочемо досягти, ми можемо вживати заходів як у політиці, так і в житті загалом. Ми повинні вміти визначити свої інтереси та цілі, рівновагу між прагненнями та потребами, цінностями та відповідальністю. Політика – це процес ухвалення або прийняття рішення та врегулювання конфліктів; немає іншого шляху, окрім винесення рішення, а рішення не можливе без судження.

Зростаюча складність процесу модернізації суспільства має тенденцію переобтяження компетентності в аналізі і судженні “звичайних громадян”. Персоналізація – довіра чи недовіра щодо політичних лідерів – один із способів усунення складності. Освіта, і не лише ОДГ/ОПЛ, є ключем до розуміння громадянами власних можливостей щодо прийняття важливих для них рішень.

 

3.4.2. Навички

Учням необхідно мати набір розумових інструментів – навичок та методів – для здобування і використання інформації та формування власного погляду незалежно та систематично. Ці інструменти дозволяють учням:

  • отримувати інформацію через ЗМІ та особистий досвід шляхом дослідження друкованих і електронних медіа, засобами інтерв’ю, дослідження, аналізу тощо;
  • відбирати та вивчати інформацію (конструктивістське навчання) – методи планування, оптимального використання часу, читання, мислення, фіксації;
  • представляти, розділяти та аргументувати власні погляди – методи створення роздаткового матеріалу, плакатів, газет, презентацій у PowerРoint, лекцій, дискусій, дебатів тощо (поєднання конструктивістського навчання та методу деконструкції);
  • проаналізувати результати навчального процесу та діяльності.

Як уже зазначалось, ці навички є важливими не тільки в ОДГ/ОПЛ, але й у школі взагалі. Вони готують учнів до подальшого серйозного навчання та отримання кваліфікованого робочого місця. Тому тренування таких навичок на міжпредметному рівні є важливим та необхідним.

 

3.4.3. Вживання заходів

У ОДГ/ОПЛ також застосовуються формальні методи навчання демократії та правам людини, але цього замало. ОДГ/ОПЛ розглядає школу як мікросуспільство, де учні вчаться брати участь у житті суспільства та політиці через практичний досвід. Серед компетентностей, яких учні набувають у школі, необхідно відзначити:

  • компетентність у висловлюванні своїх прагнень і потреб, з’ясуванні і відстоюванні власних інтересів;
  • виборча компетентність, що передбачає участь у виборах в якості кандидатів або виборців;
  • компетентність у веденні переговорів і ухваленні рішень;
  • компетентність у розумінні і визначенні потреб у рамках правил та санкцій.

ОДГ/ОПЛ та школа в цілому забезпечують учнів можливостями отримання знань для подальшої активної участі в соціальних процесах. Але в оцінці досягнень та ступеня розвитку компетентностей школа має свої межі. Оскільки процес передачі знань розповсюджується далеко за межі школи – у реальне життя – порівняння навчальних досягнень стає складним, навіть неможливим.

 

3.4.4. Соціально-особистісна компетентність

Соціально-особистісна компетентність – це якісна характеристика особистості, здатність адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі власних знань, уміння вибудовувати свою поведінку відповідно до визначених цілей, суспільних цінностей та норм. Оволодіння учнями даною компетенцією здійснюється на основі дидактичного підходу до навчання “через” демократію. Компетентність включає наступні складові:

  • відчуття власної гідності;
  • емпатія;
  • взаємоповага;
  • визнання необхідності йти на компроміс;
  • відповідальність;
  • визнання прав людини як комплексу загальнолюдських цінностей для підтримки миру, справедливості і соціальної єдності.