Як розподіляється соціальна відповідальність?
| Навчальні цілі | Усвідомлювати загальну природу відповідальності, яку мають поділяти всі стосовно соціальних проблем |
| Завдання для учнів |
Учні обговорюють відповідальність стосовно певних соціальних проблем Учні розробляють та заповнюють логічну рамку |
| Ресурси | Приклади “Листа” Дошка Аркуші паперу для виконання індивідуального письмового завдання |
| Методи | Структурований критичний аналіз Аналіз у малих групах та дискусія Досягнення консенсусу через переговори Індивідуальна письмова робота |
Концептуальні поняттяСоціальна проблема: Проблема, що стосується багатьох членів суспільства, це відповідальність, яка поділяється різними сторонами суспільства загалом. Відповідальність за соціальні проблеми не обов’язково розділяється порівну між залученими сторонами. Рівень відповідальності: Ступінь залучення до відповідальності за соціальну проблему. |
ХІД УРОКУ
Вчитель знайомить учнів з уявним листом до місцевої газети. Він містить скарги щодо двох соціальних проблем, які турбують жителів містечка.
Вчитель запитує учнів, чи може клас а) ідентифікувати проблеми та б) написати список (стосовно обох проблем) тих людей, хто несе відповідальність. Учитель може допомагати під час виконання цього завдання у формі логічної смислової рамки, яку він зображує на дошці (див. нижче).
Хто залучений до даної проблеми різними шляхами?
Робота в групах
Крок 1
Поділіть клас на групи по три – чотири учні. Дайте кожному учневі кількість фішок, що дорівнює кількості залучених до проблеми сторін.
Крок 2
Кожен член групи спершу розподіляє фішки між сторонами відповідно до того, як, на їх думку, розподіляється відповідальність стосовно проблеми. Наприклад, діти та собаки можуть не отримати жодної фішки, а власники собак та політики отримають їх або порівну, або якась сторона має мати перевагу.
Крок 3
Коли кожен учасник групи прийме власне рішення, вони повинні поділитися ним з іншими членами групи та розповісти про свої міркування. Учні можуть змінювати свою точку зору на даній фазі роботи. Насамкінець групи здійснюють підрахунок кінцевих результатів розподілу фішок кожної сторони. Все це продемонструє, яке спільне бачення має група стосовно відповідальності за дану проблему.
Вчитель обговорює з усім класом висновки, до яких дійшли різні групи. Вчитель аналізує різні погляди, що були висловлені, наголошуючи на тих міркуваннях, які зробили учні.
Якщо дозволяє час, можна повторити дану вправу з прикладом про сміття. Або можна запропонувати більш доцільну проблему для місцевого контексту з життя громади або школи, яка стикається з викликами, що стоять перед групою.
Примітки
Проблеми, порушені в даних прикладах, підходять учням, які ще не мали достатнього досвіду в обговоренні політичних проблем. Це потрібно тому, що дані проблеми є конкретними, видимими та відносно легкими для сприйняття (навіть якщо їх доволі важко розв’язати). Старші більш досвідчені класи можуть провести дискусію із складніших проблем, таких як безробіття та расизм, використовуючи ту саму логічну мислительну рамку.
Крок 4: Дискусія, що випливає із вправи
На заключній пленарній дискусії вчитель просить учнів розглянути приклад, коли люди беруть на себе відповідальність за свої дії. Якщо ні, розгляньте, як вони можуть бути в цьому переконані. Чи допомагає у цьому освіта? Чи потрібно створювати нові закони або запроваджувати жорсткі покарання? Запитайте учнів про те, якщо місцева та державна влада візьмуть на себе відповідальність за певні проблеми, якою буде вартість цього і як потрібно за це платити. Вчитель також може запропонувати учням розглянути роль молоді у вирішенні соціальних проблем такого виду. Чи будуть вони звільнені від відповідальності з огляду на свій вік? Чи мають право підлітки залишати вирішення проблем на громаду та дорослих? Такі питання можуть стати темою для письмової роботи.
Вчитель пояснює, що місцеві та державні політики мають бути обізнані щодо проблем, які вони створюють. Політика нерідко пов’язана із проблемами громади. Це не означає, що уряди можуть розв’язати кожну проблему, але багато проблем ніколи не постануть, якщо люди будуть брати більше відповідальності за наслідки своїх дій.
