8.2. Базова інформація для вчителя: Конвенція про права дитини

Прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 р.

Стаття 37:

Держави-сторони забезпечують:

а) щоб жодна дитина не піддавалася катуванням та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження чи покарання. Ні смертна кара, ні довічне тюремне ув’язнення, які не передбачають можливості звільнення, не призначаються за злочини, вчинені особами, молодшими 18 років;

б) щоб жодна дитина не була позбавлена волі незаконним або  свавільним чином. Арешт, затримання чи тюремне ув’язнення дитини здійснюються згідно із законом та використовуються лише як крайній захід і протягом найкоротшого відповідного періоду часу;

в) гуманне ставлення до кожної позбавленої волі дитини і повагу до гідності її особи з урахуванням потреб осіб її віку. Зокрема, кожна позбавлена волі дитина має бути відокремлена від дорослих, якщо тільки не вважається, що в інтересах дитини цього не слід робити, та мати право підтримувати зв’язок із своєю сім’єю шляхом листування та побачень, за винятком особливих обставин;

г) щоб кожна позбавлена волі дитина мала право на негайний доступ до правової та іншої відповідної допомоги, а також право оскаржувати законність позбавлення її волі перед судом чи іншим компетентним, незалежним і безстороннім органом та право на невідкладне прийняття ними рішень щодо будь-якої процесуальної дії.

Стаття 40:

(…) 3. Держави-сторони прагнуть сприяти створенню законів, процедур, органів і установ, що мають безпосереднє відношення до дітей, які, як вважається, порушили кримінальне законодавство,   звинувачуються   чи   визнаються   винними   в  його   порушенні,   і   зокрема: а) встановленню мінімального віку, нижче якого діти вважаються нездатними порушити кримінальне законодавство;

б) у разі потреби вжиттю заходів щодо поводження з такими дітьми без використання судового розгляду за умов повного додержання прав людини та правових гарантій.

4. Необхідна наявність таких різних заходів, як догляд, положення про опіку і нагляд, консультативні послуги, призначення випробного строку виховання, програми навчання і професійної підготовки, та інших форм догляду, що замінюють догляд в установах, з метою забезпечення такого поводження з дитиною, яке забезпечувало б її добробут і відповідало її становищу та характеру злочину”.

Джерело Рольф Голлоб/Петер Крапф: Вивчаємо права дитини. Приклади уроків для початкової школи. ОДД/ОПЛ,Томl. V, Страсбург 2007, с. 77ff.

Для додаткового читання: Синді Бенкс, Етика кримінального права, Thousand Oaks, 2004. A PDF- версія Розділу 5, Причина кримінального покарання, на електронному ресурсі : // www.sagepub.com. – англ. мовою