РОЗДІЛ 2: РІВНОПРАВНІСТЬ – Чи є ти більш рівноправним, ніж я?

РОЗДІЛ 2: РІВНОПРАВНІСТЬ

Чи є ти більш рівноправним, ніж я?

Рівноправність як поняття означає, що кожен незалежно від віку, статі, релігійної, етнічної належності тощо наділений рівними правами.

Преамбула Універсальної Декларації прав людини починається зі слів “визнання притаманної гідності і рівних та невід’ємних прав усіх членів людського роду є основами свободи, справедливості та миру у світі”. Поняття громадянства не може бути відділено від понять рівності. Існування нерівності всередині або між суспільствами ускладнює існування ефективного громадянства. Ідея рівності лежить таким чином в основі демократичного громадянства. Як таке це поняття має бути пов’язано з поняттям рівності та має надихати людей до дій проти всіх форм дискримінації.⁶

Різноманіття означає втілення в життя ідеї толерантності до справжньої поваги та цінування рівності. Це означає спрямування до ідеї плюралізму та полікультурності, які закладені в основі освіти для демократії. Таким чином, освіта для демократії повинна включати можливості аналізувати відчуття, упередження та стереотипи. Вона також має бути спрямована на забезпечення того, що різноманіття тісно взаємопов’язано з місцевими, національними та регіональними громадами.⁷

Різними шляхами солідарність може бути розглянута як здатність індивідуальності рухатись поза їх власним простором, розпізнавати й бути готовим діяти в напрямі захисту та підтримки прав інших людей. Ключовим завданням освіти для демократії є те, що вона намагається надати людям ті знання, вміння та цінності, які їм необхідні для повноцінного життя в суспільстві. Як раніше зазначалось, акти солідарності тісно пов’язані з ідеями дії. Однак солідарність більшою мірою є ментальною складовою, ніж поведінковою.⁸

Упередження є думкою, яку ми склали про іншу особу без справжньої уяви про неї. Упередження можуть бути негативного та позитивного характеру. Вони сприймаються як частина процесу соціалізації та досить важко змінюються та долаються. Важливим є те, що ми маємо знати про їх існування.

Дискримінація може бути застосована прямим та непрямим шляхом. Пряма дискримінація характеризується як наміри проти особистості або групи людей, такі як, наприклад, працівники офісу, що не розглядають як кандидати на посаду представників з етнічної групи ромів, або наприклад, відмова квартирної компанії здати квартиру емігрантам. Непряма дискримінація розрахована на ефект політики або певних заходів. Вона сприймається як очевидно нейтральна ситуація, критерій або практика, хоча ставить людину або окрему меншину в невигідну позицію порівняно з іншими. Прикладом можуть бути вимоги до мінімального зросту пожежників (що може виключити з кандидатів більшість жінок), магазин, який не бере на роботу жінок у довгих спідницях, або державну установу чи навчальний заклад, які забороняють заходити до приміщення людям, вдягнутим у чадру (хустину). Ці правила, як здається, нейтральні з точки зору етнічної групи або релігії, можуть поставити членів певних меншин та релігійних груп, хто носить довгі спідниці та чадру, у незручне становище.⁹

Термін “гендер” походить від ролей у соціумі чоловіка та жінки, що притаманно їм за ознакою статі. Гендерні ролі залежать від особливостей соціально-економічного, політичного, культурного контексту, на який впливають різноманітні фактори: раса, етнічна належність, клас, сексуальна орієнтація та вік. Гендерні ролі розподіляються всередині та між різноманітними культурами. Незалежно від біологічної статі, гендерні ролі можуть змінюватись.¹⁰

Економічні та  соціальні права переважно відповідають умовам  повноцінного розвитку особистості та надання їй адекватних стандартів життя. Нерідко так зване “друге покоління” прав людини є досить непростими категоріями, які розглядаються залежно від відповідних наявних ресурсів. Вони включають такі права, як право на роботу, право на освіту, право на відпочинок та право на відповідні стандарти життя. Ці права є міжнародно визнаними в Конвенції економічних та соціальних прав, що була прийнята Асамблеєю ООН у 1966 р.¹¹

Різні люди мають різні точки зору та ставлення, що витікають з того, як наше суспільство повинно реагувати на аспекти соціальної справедливості. Ці точки зору та ставлення можуть бути розділені на три категорії:

• Дарвіністи, які стверджують, що люди повністю відповідають за вирішення власних проблем та повинні з ними справлятись самостійно. Вони вірять, що люди потребують розуміння того, що їм буде найважче здійснювати. Дарвіністи намагаються стояти осторонь від політичної арени.
• Симпатики співчувають симпатію тим, хто страждає, та намагаються зробити щось, що зменшить їх страждання. Вони розглядають соціальні та економічні права більше як бажані політичні цілі, ніж як права людини. Це нерідко призводить до так званого патронізованого підходу до людей, які живуть у складних соціальних умовах.
• Борці за правду сфокусовані на тому, що до людей переважно ставляться несправедливо, більшою мірою відповідно до вказівок уряду. Вони вірять, що можуть змінити політичні та економічні системи, щоб людей не примушували жити в бідності.¹²

РОЗДІЛ 2: РІВНОПРАВНІСТЬ

Чи є ти більш рівноправним, ніж я?

6. From “A glossary of terms for education for democratic citizenship”, Karen O’ Shea, Council of Europe, DGIV/EDU/CIT (2003) 29.
7. Idem.
8. Idem.
9. Idem.
10. Idem.
11. From “A glossary of terms for education for democratic citizenship’, Karen O’Shea, Council of Europe, DGIV/EDU/CIT (2003) 29”.
12. Taken from “Duties sans Frontières. Human rights and global social justice”, International Council of Human Rights Policy.