Урок 2: Чому люди повинні підкорятись закону?
Living Democracy » Textbooks » Урок 2: Чому люди повинні підкорятись закону?Які найкращі мотиви для того, щоб додержуватися закону?
| Навчальні цілі | Використовувати природу законних обов’язків людей Використовувати різницю між моральною відповідальністю та законними обов’язками |
| Завдання для учнів | Учні аналізують моральні дилеми Учні критично оцінюють причини законного підпорядкування обов’язкам Учні пропонують ситуації, де моральний обов’язок може спричинити спротив закону |
| Ресурси | Приклади історії “Дилема Шмідта” Аркуші паперу для письмового завдання Дошка |
| Методи | Спільний аналіз моральної дилеми Аналіз за підтримки вчителя Описання історії Пленарна дискусія |
Концептуальні поняттяЗакон: Правило, вироблене місцевим та національним урядом. Право закону: У демократичному суспільстві уряди та влада є об’єктами закону даної землі. Демократичні зміни влади приводять до встановлення правил конституції країни, що не є результатом війни. Населення має основний обов’язок підкорятись закону, оскільки він прийнятий демократичним шляхом. Законний обов’язок: Обов’язок, які люди повинні виконувати, визначений через закон. Моральна відповідальність: Особистісні обов’язки, які грунтуються на переконаннях стосовно того, що є правильним, а що – ні. |
ХІД УРОКУ
Вчитель знайомить учнів з історією “Дилема Шмідта” та просить учнів у парах визначити, де Шмідт повинен порушити закон та вкрасти гроші, або не робити цього. Вчитель записує різні думки стосовно того, чи Шмідт повинен украсти гроші, на дошці.
Вчитель просить учнів обрати варіант, з яким вони погоджуються, та додати своє власне судження, продовживши наступні позиції:
- Шмідт повинен украсти гроші тому, що….
- Шмідт не повинен красти гроші тому, що….
Вчитель записує перелік суджень, запропонованих учнями на дошці. Наприклад:
- “Він повинен украсти гроші тому, що життя його дочки є важливішим, ніж закон проти крадіжок”.
- “Він не повинен красти гроші тому, що його могли упіймати”.
- “Він не повинен красти тому, що це не правильно і є порушенням закону”.
Різні судження обговорюються у класі. Чому вони різні? Чи є певні судження кращі за інші? Вчитель просить учнів завершити речення:
“Взагалі, порушувати закон – не правильно тому, що…”
Як варіант, учитель може запропонувати класу поміркувати над тим, скільки суджень вони можуть висловити стосовно того, чому неправильним є порушення закону. Зазвичай відповідаючи на це запитання, учні знаходять великий спектр відповідей, включаючи наступне:
“Неправильно порушувати закон тому, що:
- вас можуть схопити та покарати;
- закон застерігає людей від заподіяння шкоди і тому не правильно завдавати шкоди іншим людям;
- люди стануть не законослухняними, а закон не зможе їх зупинити;
- порушення закону створює недовіру між людьми;
- суспільство потребує закону для того, щоб вижити, без закону настане хаос;
- порушення закону порушує індивідуальні права, такі як право на власність або на життя”.
Вчитель наголошує, що люди мають різні судження стосовно порушення закону. Деякі з них походять із власних інтересів, деякі стосуються інших людей та загального добробуту суспільства (див. нижче).
Для ілюстрації цих міркувань учитель демонструє на дошці серію трьох концентричних кіл, в яких він пише слова “я”, “інші”, “суспільство”. У полі даних кіл можуть лежати різні судження.
Вчитель наголошує, що законна підлеглість – не завжди ознака “доброго громадянина”. Багато незавершених справ були здійснені людьми, які фактично підпорядковувалися закону, стверджуючи, що це “був їх обов’язок”. З іншого боку, історія показує, що час від часу навіть добрі люди можуть думати про порушення закону з моральних причин.
Для того, щоб учні краще зрозуміли складність балансу між законними обов’язками та моральною відповідальністю, вчитель просить учнів написати свою власну коротку історію, в якій люди (з добрими намірами) розглядали можливість порушення закону. Приклади можуть не наводити за власним бажанням.
Окремі учні можуть прочитати свої приклади вголос на пленарній дискусії. Вчитель далі підкреслює різницю між моральною відповідальністю (яку люди мають, як частину своїх власних цінностей та переконань) та законними обов’язками, які виголошуються урядом. Тиск між цими двома видами відповідальності може спонукати до критики громадянами певних законів, з якими вони не згодні, та працювати над їх зміною. Вони навіть можуть, принагідно, вирішити припинити дію певних законів з морально-політичних причин. Історія має багато прикладів, коли люди зупиняли дію законів, протестуючи проти них або повстаючи проти урядів. Учитель повинен проілюструвати це за допомогою місцевих випадків. Він повинен наголосити, що такі ситуації не можуть вирішуватися легко через небезпеку порушити право закону, на яком грунтується демократія.
Примітки
Моральна дилема, запропонована в цьому уроці, не схожа на знамениту “Дилему Хайнца”, яка була вперше запропонована Лоренсом Кольбергом, американським психологом у 1950-х роках. Це була одна з дилем Кольберга та його колег, що пропонувалась кожні 3 роки для молоді віком від 10 до 25 років. Було досліджено, що молодь у певному віці більше здатна до само- центрованого мислення на відміну від людино-центрованого мислення, притаманного підлітковому періоду. Так, у середньопідлітковому віці більшість молодих людей демонструють потяг до соціально-центрованого судження залежно від типу дилеми, що впливає на їх судження у цей період більше, ніж в інший період. Молодші діти продемонстрували свій погляд на закон як незмінне поняття і базувались не на соціальному запиті, а лише на авторитеті тих, хто створює правила. У підлітковому віці молодь більш обізнана розуміє, що закони мають соціальну природу, що їх можна переглядати, вивчати їх критикувати те, наскільки вони морально правильні чи хибні.
