Урок 4: Наш перший номер!

Living Democracy » Textbooks » Урок 4: Наш перший номер!

Куди ми йдемо?

Навчальні цілі У відкритій дискусії учні усвідомлюють, якими засобами здійснюється довготривалий проект зі створення шкільної газети. Учні можуть приймати рішення та брати відповідальність за них
Завдання для учнів Учні повинні сформулювати судження та вирішувати питання їх майбутньої участі в наступному проекті
Ресурси Дошка або фліп-чарт
Методи Пленарна дискусія

Концептуальні поняття

Дискусія (обмін аргументами, походить від латинського discussio) – специфічна форма вербальної комунікації між двома або кількома особами, в якій обговорюється один або кілька аспектів, і де кожна сторона представляє свої власні аргументи. Хороший стиль дискусії вимагає від спікерів дозволяти та заохочувати висловлювати різні точки зору й думки, розглядаючи їх детально замість того, щоб відкинути їх узагалі. Особистісні якості, такі як прозорість, виваженість та ввічливість стануть корисними для обох сторін дискусії. Найкращим типом дискусії є той, який приведе до розв’язання проблеми, або знаходження компромісу, який приймуть усі залучені сторони.

У сучасному суспільстві дискусії є цивілізованим засобом безконфліктного обміну протилежними думками, інтересами та цілями. Конфлікти не розпалюються, а вирішуються. Практикуючи навички дискусії, учні навчаються базових засобів збереження миру в суспільстві.

ХІД УРОКУ

Після того, як команди редакторів розмістили свої статті у стінній газеті та коротко доповіли про свій досвід роботи, наступним кроком буде опрацювання питань щодо того, як продовжити проект публікації стінної газети. На цьому етапі всі учні матимуть свої власні ідеї щодо того, який час вони можуть присвятити вирішенню організаційних проблем та повинні обговорити це під час дискусії, присвяченої продовженню проекту.

Вчитель може допомогти пояснити та структурувати ці питання під час дискусії, супроводжуючи її таблицею на дошці чи фліп-чарті.

 

Організація Особистісні аспекти Співробітництво Тайм-менеджмент
Якщо ми продовжуємо:

  • Чи буде проблемою нестача часу?
  • Що ми маємо брати до уваги?
  • Які технічні засоби ми маємо?
  • Як ми можемо вберегти нашу газету від вандалізму?
  • Які грошові ресурси нам потрібні? Як можна знайти кошти?
Хто зацікавлений?

  • Головний редактор?
  • Комітет чи редактори?
  • Яка роль та позиція вчителя?
  • Імена:

  • Як ми можемо привернути увагу інших учнів?
  • Чи можемо ми поділити даний проект з іншими вчителями?
  • Чи можемо ми владнати відвідування місцевих видавництв (друкованих ЗМІ, радіо або електронних ЗМІ)?
  • Чи можемо ми взяти інтерв’ю у журналіста чи експерта?

Щойно вчителі розпочнуть подібний до цього проект, вони зрозуміють, що не все можливо спланувати завчасно. Все вимагає довготривалих роздумів усіх учасників. Цей процес є живим, яскравим, складним, а іноді й непростим.

Вчителі, які вже мають досвід проектної роботи з класом, знайомі з тими кроками, які необхідно зробити, та розуміють у даному процесі необхідність лідерства. Однак занадто велика опіка над учнями може зруйнувати учнівську мотивацію та ініціативу. Участь у подібних проектах сприяє отриманню учнями важливого досвіду у громадянській освіті та освіті прав людини.

Вчитель повинен використовувати свої лідерські якості для забезпечення того, щоб відбулась дискусія у межах відповідних часових рамок та були заплановані наступні кроки до кінця уроку.